Републіка Малі

Республіка Малі розташована в західній частині Африки, не має виходу до моря. Північ та схід республіки перебувають під контролем ісламістів організації "Аль-Каїда". Колись тут оголосили незалежну державу Азавад, її влада після втрати контролю за цією територією заявила про ідею створити автономну державу.

У давню епоху територія Малі складалася з різних західноафриканських королівств, у яких були Гана, Сонгай, Малі. У XV ст. Королівством Сонгай було захоплено Королівство Малі.

У ХІХ ст. Малі намагалися зробити французької колонією. Місцеві жителі перестали чинити опір наприкінці XIX ст. Тоді Малі опинилося у складі Французької Західної Африки та назвали Французьким Суданом. У 1932 р. у Французький Судан включили Верхню Вольту – колишню французьку колонію. У 1958 р. країна стала автономною, приєднавшись до колоніальної імперії – Французької спільноти, стало називатися Республікою Судан. У 1959 р. відбулося приєднання до Сенегалу, ставши Федерацією Малі. У 1960 р. Малі стало незалежною державою.

Сьогодні Малі вважається однією з найбідніших країн світу. Однак воно все ж таки приваблює туристів стародавньою самобутністю та незвичайним устоєм. Сюди можна вирушити для поповнення "скарбнички" подорожей та отримання яскравих незвичайних вражень.

Придбати квиток у Малі можна на нашому сайті skybooking.ua. За допомогою спеціальних фільтрів можна підібрати авіаквиток за важливими для вас критеріями.

Малі розташоване у західній частині Африканського континенту. Північна частина межує з Мавританією та Алжиром, західна – з Сенегалом, східна – з Нігером, південно-східна – з Буркіна-Фасо, південна – з Кот-д'Івуаром та Гвінеєю. Малі не має виходу до моря. Північна частина країни відрізняється пустельною місцевістю – кам'янистою, піщано-кам'янистою, галечниковою, південна – саванами, північно-східна – гористістю та горбистістю.

Найвищою вважається гора Гомборі Тондо, її висота 1155 м. Найбільшими річками є Нігер та Сенегал. Річка Нігер є важливим водним шляхом країни.

Загалом у республіці вісім областей. Площа Малі – 1 240 278 км², це восьма за величиною країна в Африці та 23-та у світі.

Клімат є субтропічним пустельним, у південній частині більше субекваторіальним. Середньорічна температура – +28-30°C, температурні коливання переважно незначні.

Половина території у північній частині відрізняється чагарниковими та злаково-чагарниковими пустелями. У Малі мешкають різноманітні екзотичні тварини – жирафи, газелі, гієни, гепарди, а також різні ящірки та змії. У місцевості водяться слони, леви, шакали, антилопи. Річкові мешканці – крокодили та бегемоти.

Населення Малі становить 20,25 млн. Чоловіків та жінок приблизно порівну. Більше 40% – це молоде населення країни віком до 15 років, 48% – від 15 до 65 років та приблизно 3% – від 65 років. У містах мешкає трохи більше 20% населення країни. Середня тривалість життя – 55 років. У Малі високий показник смертності серед дітей, понад 10% дітей помирають у віці до п'яти років. Грамотними є 38% місцевого населення.

Приблизно половина населення – це представники певних африканських народностей. Етнічні групи часто співіснують в одних районах, маючи спільну релігію, також вони разом поділяють працю, займаючись вирощуванням рису, проса та інших круп, а також тваринництвом.

Офіційна мова країни – французька. Багато мешканців розмовляють мовою бамбару, приблизно 80%. Арабська та туарегська мови використовувалися тільки в писемності.

Основною релігією в Малі є суннітський іслам, трохи більше 2% сповідують християнство та анімізм.

Українцям для в'їзду на Малі потрібна віза, яку необхідно попередньо оформити у консульстві. Посольство країни знаходиться в Туреччині, Анкарі. Для подання документів на візу необхідно отримати сертифікат про щеплення від жовтої лихоманки.

Туристична віза діє 90 днів. Для її отримання необхідні такі документи:

• закордонний паспорт, до закінчення якого мінімум шість місяців;
• заповнена анкета;
• дві кольорові фотографії;
• довідка з місця роботи;
• запрошення від сторони, що приймає чи роботодавця, бронь готелю та квитки.

В анкеті необхідно вказати цілі поїздки.

У країні низький рівень життя. Багато мешканців неосвічені, вулиці брудні, через антисанітарію тут багато хвороб. Рівень медичного обслуговування низький, а рівень злочинності – достатньо високий. Усе це впливає якість життя.

Більшість населення також проживає в нетрях, хатинах, простих будиночках без зручностей, води та електрики у них теж немає.

Багато жителів досі вірять у шамана, який тут називається марабу та звертаються до нього для зцілення від хвороб, отримання життєвих порад, допомоги у любовних справах та роботі, захисту від впливу злих духів тощо.

Найдешевший спосіб харчуватися – купувати продукти в магазинах та на місцевих ранках. Популярні види продуктових наборів мають такі ціни:

• вода – 0,95$
• білий хліб – 0,73$
• рис – 0,80$
• яйця – 2$
• банани – 1$
• апельсини – 2,07$
• помідори – 2,50$
• картопля – 0,88$
• цибуля – 0,79$

Фастфуд коштує приблизно 5-6$, у недорогих кафе вигідно поїсти можна за 3-5$, у ресторанах обід вийде приблизно 63$ на двох за три страви. Чашка кави коштує 2-2,5$.

Джинси відомих брендів – 12$, сукня – 25-30$, кросівки – 16$, футболки/майки – 5$. Вартість одягу залежить від бренду, магазину, виду речей тощо.

У Малі популярна західно-африканська кухня, у країні вона відрізняється залежно від регіону. Основою страв тут є рис і просо, що вирощують на території країни. Також популярні батат, картопля, сумбала – паста з ферментованого насіння ріжкового дерева, різні соуси з листя та плодів місцевих дерев.

Національними стравами є фуфу, плов з рису та рагу з додаванням арахісу. Фуфу є густо звареною кашею з товченими плодами маніоки, ямса, овочевих бананів і батату. Ця страва є альтернативою хлібу, що подається з супом, соусом, у вигляді скатаних кульок. Часто тут також готують густі супи з додаванням різних спецій та прянощів. На десерт малійці віддають перевагу манго.

Орендувати однокімнатну квартиру в центрі міста можна приблизно за 440$ на місяць. За межами центральної частини – від 150$, трикімнатна коштуватиме 530$ на місяць у центрі міста та 260$ – у віддалених від центру районах. Купити нерухомість можна починаючи від 420$ за 1 м².

Комунальні послуги вийдуть приблизно 126$. У цю суму входять електроенергія, кондиціювання, вода, вивіз сміття. Інтернет обійдеться в 30$.

Ціна за ніч у хостелі коштуватиме приблизно 5-15$, готель три зірки – 35-40$, дорожчі готелі обійдуться від 50$ за ніч.

Безпека на Малі відрізняється низьким рівнем. Зважаючи на бідність країни та погані умови для життя, тут популярні різні види злочинів. Найчастіше зустрічаються вуличні пограбування, крадіжки, корупція. Непоодинокі випадки крадіжок із проникненням у житло, тому цінні речі варто залишати в сейфі готелю, не носити з собою великі суми готівки, обмінювати валюту лише у спеціальних пунктах. Гуляючи вулицями, сумку або рюкзак рекомендується носити перед собою.

Перед тим, як вирушити на Малі, варто врахувати, що тут багато диких тварин і небезпечних плазунів, укуси яких можуть призвести до проблем зі здоров'ям та летальних випадків.

Варто пам'ятати, що Малі – мусульманська країна. Тут не вітається відкритий одяг навіть у спеку, демонстрація романтичних почуттів до партнера у громадських місцях, вживання алкоголю. Не варто висміювати віру населення в шамана та злих духів. Дівчатам слід бути особливо обережними, не провокуючи своїм зовнішнім виглядом, оскільки більшість населення не є цивілізованим.

На Малі заборонено в'їзд туристам, які не мають вакцини від жовтої лихоманки, а також від інших захворювань: гепатиту, малярії, тифу, менінгіту. Також потрібна вакцинація від коронірусної інфекції. Тут схвалені такі вакцини, як Oxford та Astra Zeneca.

У Малі особливо розвинені туристична і транспортна інфраструктури. До 2000-х ця найбідніша держава взагалі не відрізнялася благами цивілізації, проте на початку XXI ст. ситуація з транспортом тут стала кращою. Основні види транспорту в країні – це літак, човен та автомобіль.

Тут лише одна залізниця – Дакар-Нігер. Сьогодні колійна залізнична лінія відрізняється поганим станом, а коли починаються сезонні дощі, вона взагалі закривається. Однак ці залізничні шляхи є важливими для країни, оскільки служать сполучною ланкою між Малі, що не має виходу до моря з дакарським портом з метою експортних відносин.

Із автомобільними дорогами трохи краще – асфальтовані покриття пов'язують Малі з узбережжям через Бамако та Абіджан із Кот-д’Івуаром. Сьогодні Європейським фондом фінансується будівництво дороги, яка з'єднає Бамако та Дакар у Сенегалі. А Африканським банком розвитку фінансується будівництво дороги, яка з'єднає Бамако з Канканом, Гвінеєю. Трансцукорська дорога, будівництво якої поки що в планах, повинна з'єднати Малі та Алжир.

Умови доріг за межами міст країни є небезпечними для переміщення, тому рекомендуємо вибирати альтернативний транспорт – авіапереліт чи човен.

Автобуси та таксі тут є неофіційним громадським транспортом. Їхня відмінна риса – жовті та зелені кольори. Серед місцевих жителів для переміщення популярні мотоцикли та велосипеди.

У деяких ділянках річка Нігер придатна для судноплавства.

У Малі є два аеропорти – Senou та Gao. Обидва міжнародні, Senou є найбільшим у країні, забезпечуючи до 20 перельотів на добу. Авіапереліт – прямий спосіб дістатися до потрібного вам міста в країні або Африці.

За допомогою нашого сервісу ви можете знайти та придбати квитки на авіарейс, залізничний транспорт та автобусні маршрути як транзитні, так і без пересадок.

Після того, як Малі стала окремою державою, влада країни хотіла створювати єдину малійську культуру, без племінних та мовних бар'єрів. Але політичне керівництво країни отримувало звинувачення за те, що звеличувалися традиції та звичаї народу мандіка, а представники інших етнічних груп почувалися ущемленими. Зі здобуттям незалежності стали розвиватися такі галузі, як література, фотографія, театр і кіно. Також після здобуття суверенітету було створено Національний інструментальний ансамбль, у якому використовується традиційна та хорова музика.

Культуру країни визначала невелика еліта, яка покладалася на запити більшої частини населення, яка є неосвіченою. Проте Малі є своєрідним інтелектуальним центром серед франкомовного населення Африки.

Різноманітні етнічні групи, велике історичне минуле, збереження стародавніх традицій і ремесел все ж таки роблять Малі привабливою країною, зі своєрідною і насиченою культурою.

Кожна етнічна група має свої особливості в архітектурі, живописі, скульптурі, музиці. Традиційними малійськими музичними інструментами є кора, балафон, шекере, соку, тама.

Незважаючи на низький економічний та соціальний рівні, Республіка Малі має безліч цікавих пам'ятних місць.

1. Ніоно – це ціла малійська "Венеція", місто знаходиться в мальовничому місці, на березі Нігеру. Раніше місто було дуже великим та промисловим, вважалося торговельно-економічним центром країни. Водні канали сьогодні красиво відображають цікаву малійську архітектуру у вигляді традиційних стародавніх будівель, що збереглися до наших днів. Місцеве населення займається землеробством, оскільки регіон відрізняється родючим ґрунтом із достатніми водними ресурсами.
2. Бауле – національний парк Малі, оазис серед пустелі, знаходиться за 130 км від Бамако. Тут живуть дикі тварини – леви, дикі бики, бегемоти, жирафи. Парк був заснований ще в середині минулого сторіччя, його площа – 350 тис. га. Визначна пам'ятка охороняється ЮНЕСКО. На території парку також донині збереглися приклади стародавньої архітектури, ще епохи палеоліту.
3. Річка Нігер завдовжки понад 400 тис. км є справжньою природною пам'яткою Африки.
4. Мечеть солеторговців – незвичайна споруда у кварталі, де мешкали торговці сіллю. Сьогодні мечеть закрита для відвідувачів.
5. Національний музей Бамако – тут представлені зразки місцевої творчості, колекція гобеленів, предмети побуту від давніх-давен до наших днів. Музей є одним із провідних центрів у світі. У ньому зберігається близько 6 тис. експонатів, зокрема й унікальних.