Республіка Кенія

У казковій Кенії ідеально переплелися побут первісних народів, витонченість національних парків та майже європейський комфорт морських курортів. Свою назву країна отримала на честь одного з найбільших у світі гірських масивів, де розташована друга за висотою точка Африканського континенту після неприступної вершини Кіліманджаро. На гірських схилах мандрівники зможуть на власні очі побачити, як вирощують найкращі у світі сорти ароматної кави, адже країна входить до п'ятірки головних експортерів.

Туристів з усього світу приваблюють багаті незаймані цивілізацією природні заповідники та чисті пляжі з незвичайним білим піском. Облаштовані пляжні зони тягнуться вздовж усього морського узбережжя країни – більш ніж 500 км. На них розташовані комфортабельні готелі на будь-який бюджет, розвинена інфраструктура, а також є багато кафе та ресторанів зі смачною та здоровою їжею.

Побувати в Кенії прагнуть усі любителі живої первозданної природи, щоб наживо побачити, як на одній безкрайній території співіснують грізні хижі леви та витончені антилопи, неквапливі слони та стрункі жирафи. Ці місця подарують незабутні враження від яскравих сафарі та прогулянок дикими джунглями, біля водойм яких можна спостерігати скупчення рожевих фламінго.

Без пересадок до Кенії з України можна дістатися тільки літаком, поїздка на автомобілі передбачає часті зупинки, зате подорож вийде яскравішою і незабутньою.

1. Купити квиток на прямий авіарейс з Києва до Момбаси. Час польоту – 14,5 години.
2. Авіатур з Києва до Кісуми з дозаправкою в Дубаї. Час польоту – 18 годин.
3. Авіапереліт із Києва до Найробі через Стамбул. Час польоту – 20 годин.
4. На автомобілі через Румунію, Болгарію, Туреччину, Сирію, Ліван, Йорданію, Ізраїль, Єгипет Судан та Ефіопію – орієнтовний час у дорозі 4 дні 16 годин.

Кенія – це величезна за територіальними мірками країна в Східній Африці, яка перестала бути колонією Британії і здобула повну незалежність лише 1963 р. Державні кордони країни сходяться з Ефіопією, Сомалі, Танзанією, Південним Суданом і Угандою. На Заході республіки розташоване найбільше у світі прісноводне озеро Вікторія, назване на честь англійської королеви. Загальна довжина берегових ліній цієї унікальної водойми становить близько 7 тис. км. Південно-східні кордони Кенії омиває Індійський океан, а загальна площа водної поверхні країни – понад 10 тис. км.

Земні надра республіки ховають у собі безліч найбільш затребуваних дорогоцінного каміння і металів – золота, алмазів, рубінів і баритів. Близько п'яти років тому тут навіть виявили значні нафтові запаси. Але головне багатство Кенії це, звичайно ж, її значний тваринний світ з неймовірною різноманітністю птахів та ссавців. Тут вивчено та зареєстровано понад 600 видів та порід пернатих та приблизно 450 різновидів тварин.

Найбільш вдалим періодом для подорожей Кенією вважаються зимові місяці січень і лютий, а також весь літній період – з червня по вересень. Весною на більшості її територій проходить сезон дощів, дороги розмиває, і багато місць відвідати не вдається. Осіння пора року теж відрізняється рясними опадами, але в цілому, середньорічна температура в країні коливається від +25ºС до +35ºС.

У країні мирно вживаються кілька десятків різних племен, кожне з яких має свої власні звичаї, культуру та мову. У цивілізованій частині держави дві офіційні мови – суахілі та англійська, у туристичних центрах персонал також частково розуміє російську. Під час подорожей віддаленими районами краще запрошувати з собою перекладача, тому що там можна зустріти багато різних говірок.

Англійською викладають у школах та вищих навчальних закладах, складають та оформлюють усі державні документи. Але більшість населення добре говорить на суахілі – вона є місцевою міжнаціональною мовою спілкування, заснованою на говірках банту з істотними запозиченнями з арабської. Загалом у країні, враховуючи численні різноплемінні поселення, зареєстровано понад 70 мов.

Загальна чисельність населення країни – приблизно 47,5 млн, річний приріст становить 4%. Середня тривалість життя відносно низька – 58,8 років, 58 – у чоловіків, 59 – у жінок. Більшість кенійців, крім диких племен, сповідують християнство – 82%, їх 47% – протестанти, 23% – католики, 2% – православні.

Для поїздки до Кенії громадянам України потрібно оформити візу. Для її отримання потрібні такі документи:

• заповнена анкета;
• закордонний паспорт, що діє не менше шести місяців;
• квиток;
• ваучер.

Ціна оформлення візи в онлайн-режимі – 52$.

Незважаючи на високий туристичний рівень та велику кількість готелів та туристичних центрів, рівень життя в Кенії не можна назвати високим. Багато родин країни, де чоловіки не мають конкретної кваліфікації та освіти, живуть не більше ніж на один долар на день. Відсоток безробіття в країні становить 6,5%, офіційний прожитковий мінімум – 200$ на місяць.

Але для африканського континенту рівень життя тут все одно вважається гідним. Тому до Кенії прибувають не лише туристи, а й заробітчани із сусідніх ще менш розвинених в економічному сенсі держав. Кваліфіковані ж співробітники, а також обслуговуючий персонал турцентрів заробляють значно більше. Наприклад, зарплата менеджера може сягати 1000$, але до таких категорій найчастіше належать або приїжджі фахівці з цивілізованих країн, або діти чи родичі правлячого класу, власників бізнесу.

У державі відсутня система обов'язкового медичного страхування, та й загалом, медичне обслуговування далеко не найякісніше. Дозволити собі більш-менш повноцінне лікування можуть лише іноземці або ж багаті верстви населення, яких у Кенії не так багато.

За мірками європейських країн, туристи вважають, що ціни в Кенії є більш ніж прийнятними. Наприклад, 1 л бензину на заправних станціях коштує лише 0,85$, пачка цигарок – 1$. Орієнтовні ціни на продукти в кенійських магазинах та супермаркетах:

• молоко – 0,25$
• сир – 5,5$
• хліб – 0,5$
• куряче філе – 2,6$
• картопля – 0,3$
• червоне чи біле вино – 6$
• яблука – 1,7$

Однак у країні чомусь відносно дорогий одяг. Середня ціна джинсів у магазині за типом бутіка – 70-80$, футболка коштуватиме приблизно 50$, сандалі – близько 100$. На ринку речі стоять на порядок дешевше, але і їхня якість залишає бажати кращого.

Кухня Кенії – це цікаве поєднання корінних африканських, пряних індійських та стриманих європейських кулінарних рецептів. Свинина та яловичина коштують дорого, тому місцеві кухарі вважають за краще використовувати у своїх стравах дешевшу курятину та м'ясо диких тварин. У ресторанах туристів тут зазвичай намагаються радувати і дивувати, для них готують м'ясо антилопи, крокодиляче філе, гриль з кабана-бородавочника, печеню зі страуса, і навіть подають смажених термітів та сарану. Всі страви щедро приправлені гострими та пахучими спеціями, а також різноманітними запашними травами.

Вартість оренди комфортабельної дво- трикімнатної квартири у центрі столиці становить приблизно 1200-1500$, оплата комунальних сюди не входить. А ціна на щомісячну оренду житла в передмісті коливається від 300$ до 500$ за однокімнатну квартиру.

Одне ліжко-місце в хостелі коштуватиме економному туристові приблизно 5$, двомісна кімната в такому ж скромному закладі – 10-12$. Окремий намет у кемпінгу на пляжі коштуватиме близько 8,5$ на добу з особи, місцевий лодж – 30-35$, комфортабельна вілла у мальовничому місці у передмісті – 50$.

Прибуваючи до Кенії, потрібно враховувати відносно низький рівень життя і водночас високий відсоток безробіття, а також особливості, характер та менталітет місцевого населення. Найбільш безпечні місця в кенійських містах – центральні вулиці та місця скупчення туристів. Тут регулярно чергують поліцейський патрулі, але гуляти все одно рекомендуємо лише вдень.

Слід побоюватися кишенькових злодіїв – не потрібно розмахувати дорогими мобільними телефонами та світити готівкою. Вкрай не рекомендується відвідувати віддалені райони, де живуть виключно місцеві аборигени. Вечорами, особливо з настанням темряви, краще пересуватися тільки на таксі або у супроводі гіда. Тоді подорож пройде без проблем, а відпочинок буде спокійним та приємним.

У Кенії діють дуже суворі закони про охорону навколишнього середовища та про заборону будь-яких видів полювання на всі види тварин. За порушення загрожують серйозні штрафи та навіть позбавлення волі, залежно від типу та умов злочину. У країні також діє сувора заборона на вивіз предметів та продукції з вмістом кісток та шкіри диких тварин – слонова кістка, бивні носорога, крокодиляча шкіра.

Не дозволено фотографувати:

• військові об'єкти та техніку;
• солдатів;
• працівників правоохоронних органів;
• будівлі аеропортів;
• морські порти;
• в'язниці та ув'язнених.

Крім того, не можна фотографувати кенійського президента і навіть державний прапор. Перш ніж сфотографувати пересічного громадянина, у нього слід запитати дозволу. Представники багатьох племен розраховують отримати за їхню фотографію грошову винагороду, до цього слід бути готовими, щоб уникнути непотрібних суперечок та обурень.

У Кенії досить розвинена транспортна інфраструктура – ​​є внутрішні авіаперельоти, залізничне сполучення, міжміські та міські автобуси та маршрутки. Авіарейси здійснюються між столицею держави з аеропорту Найробі та великими населеними пунктами: Малінді, Момбасу, Ламу та Кісуму. Послуги надає велика національна авіакомпанія та лоукостер "Флай 540", тому в Кенії можна порівняно дешево купити квиток на літак для швидкого переміщення всередині країни.

Зручна залізнична система також пов'язує столицю Найробі з усіма великими містами, де є найбільш відвідувані туристичні центри. По маршрутах курсують як звичайні поїзди, так і експреси, на які можна купити квиток у перший клас або придбати сидяче економ-місце. Більшість кенійських поїздів дуже комфортабельні, чисті та доглянуті. Відправлення, як правило, здійснюється вночі або пізно ввечері, а до місця призначення поїзд прибуває рано-вранці або ближче до обіду.

Міський транспорт – автобуси та маршрутки, ходять тільки в Найробі та Момбасі, відправляються вони в міру заповнення. Оплата за проїзд здійснюється безпосередньо водієві або кондуктору при посадці. В інших більш дрібних населених пунктах єдиний спосіб пересування – це таксі, але з оплати потрібно домовлятися заздалегідь, оскільки таксисти часто користуються необізнаністю мандрівників і завищують тарифи.

Кенія – це одна з небагатьох країн, де бажала провести свою весільну подорож така велика кількість світових знаменитостей. Наприклад, тут свого медового місяця відпочивала дочка 45 президента Америки Дональда Трампа, а також скандально відома актриса і наступниця мільярдера Періс Хілтон. Навіть королева Великобританії Єлизавета отримала пропозицію руки та серця на одному з фешенебельних курортів Кенії, та відповіла взаємністю принцу Філіпу.

Найпоширеніші племена Кенії – це Масаї, на їх звичаях і базється загальна культура держави. Відмінною рисою цього народу є полігамія. У масаїв прийнято, що жінка виходить заміж за одного чоловіка, але у статевих стосунках може вільно перебувати з будь-яким представником сильної статі, головне, щоб вони були ровесниками чоловіка. Проте всі народжені нею діти вважатимуться нащадками одного лише офіційного чоловіка.

Масаї самі будують свої житла – об'єднуються всім поселенням і разом зводять будинок для конкретної пари. Як матеріали використовують підручні засоби – гній та дерев'яні палиці. Серед туристів дуже популярними є оригінальні прикраси, виготовлені жіночою половиною населення племені – вони по праву вважаються найкращим сувеніром зі Східної Африки. Під час туру країною мандрівники можуть за окрему плату відвідати одне з масайських сіл і особисто ознайомитися з унікальною культурою та побутом.

Кенія буквально рясніє пам'ятками, і це необов'язково буде милування дикою природою або пляжний відпочинок:

1. Село Мамба – одне з найбільш відвідуваних туристами місць, розташоване в районі Ньялі міста Момбаса. Тут знаходиться найбільша у Східній Африці крокодиляча ферма. Тут проводять щоденні екскурсії, які будуть цікаві дорослим та дітям, адже їхня головна особливість – процес годування грізних рептилій. Мандрівникам надається можливість самостійно погодувати крокодилів та поспостерігати за їхнім життям у практично природних умовах.
2. Форт Ісус – головна визначна пам'ятка Момбаси. Фортеця була збудована ще у ХVI ​​ст. португальськими колонізаторами, а проєкт для неї розробляв відомий італійський архітектор Кайраті. Зараз на місці колишніх казарм та військових укріплень відкрито музей, який, до речі, належить до об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Крім предметів побуту колонізаторів, одягу, обладунків та зброї, на виставці представлені унікальні артефакти із затонулих кораблів тих часів.
3. Стародавнє місто в Малінді – тут туристів здивують химерні форми та архітектура старовинних споруд, виконаних у стилі суахілі. Одна з головних визначних пам'яток міста – велична мечеть Джума. З її оглядового майданчика відкриваються чудові краєвиди. На одному з узбережжя старого міста знаходиться унікальний кораловий стовп, споруджений в 1498 р. на честь приїзду Васко да Гами.