Інформація для туристів: країна Королівство Бутан

Країна Громового Дракона, Гімалайське диво, земля найщасливіших людей – це все про загадковий Бутан. Тут живуть одні з найбідніших, але водночас найщасливіших людей у ​​світі. Тут дотримуються вчення Будди і вміють щиро радіти кожній дрібниці. Тут кожен мешканець почувається невід'ємним елементом природи, шанує її та береже. Подорож до Бутану – це виклик своєму світогляду та перевірка на міцність своїх життєвих принципів. Адже тут все зовсім інакше, але по-своєму чудово.

Щоб потрапити до Бутану, мало купити квиток на найближчий рейс – королівство ретельно перевіряє кожного охочого. Колись це була повністю ізольована від зовнішнього світу держава. У ній настільки бережуть природу та свої національні пам'ятники, що побоюються допускати до них надмірну кількість відвідувачів. Хоча сьогодні туризм приносить країні близько 2 000 000$ щорічно, суттєво підтримуючи скромну аграрну економіку.

До Бутану не їдуть за шоу в гастротури чи на пляжний відпочинок. Тут відпочивають духовно. Чисте гірське повітря та мальовничі пейзажі очищають свідомість від шуму та швидкості великих міст. Журчання струмків, шелест лісів на вітрі разом із буддійськими молитвами переносять на новий рівень сприйняття дійсності.

Сервіс Skybooking допоможе організувати авіапереліт до Бутану і назад, але дуже часто назад летить вже зовсім інша людина – просвітлена і щаслива.

Королівство Бутан розташоване між Індією та КНР у Південній Азії. Його землі оточені Гімалайськими горами, що перетікають Півдні в родючі тихі рівнини. Надра Бутану сповнені марганцю, мармуру, вугілля, залізняку, цинку та свинцю. Найвища точка – гора Кула-Кангрі, заввишки 7554 м.

У країні є чотири річкові системи, що беруть початок у Гімалаях і обрушуються з їх схилів бурхливими потоками та водоспадами. На півдні всі річки впадають до Брахмапутри, а далі до Гангу. Близько 10% території держави займають льодовики. Це важливі джерела прісної води, але під час весняно-літнього танення вони часто затоплюють рівнинні землі і спричиняють природне лихо для місцевих.

Бутан потрапляє у дві кліматичні лінії. У Внутрішніх Гімалаях утримується м'який і теплий тропічний мусонно-тропічний клімат, а у Зовнішніх — холодний високогірний. Температурний режим підвищується в рівнинних і центральних зонах і знижується в гірській місцевості від 40 ° C влітку до -16 ° C взимку. По всій території цілий рік випадають сильні опади, що досягають 7800 мм на рік.

Оцінити чисельність населення Бутану коректно не беруться ані місцеві органи статистики, ані міжнародні організації. Дані сильно розходяться і часто свідчать про протилежні тенденції щодо збільшення чи зниження чисельності населення. Усереднені показники щільності населення розраховуються лише на рівні 45 осіб у км². Мешканці розподілені нерівномірно. У сільській місцевості мешкає близько 80% бутанців.

Найчисленніша вікова група місцевих жителів віком від 20 до 40 років. Тут багато дітей та молоді, а також довгожителів понад 90 років. Переважна більшість населення належить до двох етнічних груп: бхотія – збірна назва тибето-бирманских племен, і печатка – гірські скотарі, які ведуть примітивний спосіб життя з натуральною торгівлею.

У Бутані окрім офіційної мови дзонг-ке звучить ще 25 діалектів непальської та тибетської. Крім цього, поширено ще близько 10 мов іммігрантів, що мешкають тут, серед яких найпопулярніша – ассамська. Релігійні уподобання в країні віддані буддизму, якому наслідують 70% жителів. Ще 25% сповідують індуїзм, а 5% – іслам.

Отримання візи до Бутану одне з найскладніших зі всіх країн світу. Перед її відкриттям прохач має отримати «візовий дозвіл» від МЗС Королівства Бутан. Воно видається лише організованим групам туристів. Термін оформлення такого дозволу – 30 днів. На його підставі королівські авіалінії Друк Ейр виписують авіаквитки. Візовий штамп гість отримує в аеропорту Паро.

Щоб уникнути ризику помилки під час подання документів і напевно отримати бажану візу, рекомендується скористатися туристичною агенцією. 

На нашому сайті ви можете отримати кваліфіковану допомогу та консультацію щодо отримання та оформлення візи.

Аграрна держава Бутан належить до найбідніших країн у світі. Основні джерела доходу у країні – експорт електроенергетики та сільське господарство. Останнє теж слабо розвинене через убогі природні угіддя та складний клімат.

Близько 80% населення проживає в сільській місцевості, багато хто виживає на мінімальну заробітну плату в 50$ на місяць. Середній заробіток бутанців становить 350$ на місяць.

Уряд не збирається розвивати промисловість, тому що вона може порушувати принципи буддизму та знижувати загальний індекс щастя, прийнятий за основу економічної політики країни.

Бутан передбачає дешевий туризм. Спробувати вуличної їжі тут можна за ціною до 3$, а в ресторані середнього класу наїсться за 10$. Тут вигідно готувати самостійно – у магазинах та на ринках можна зібрати дешевий продуктовий набір:

• Молоко – 1$ за 1 л;
• Яйця - 1,8$ за 1 л;
• Рис - 0,8-1$ за 1 кг;
• Сир - 6-7$ за 1 кг;
• Картопля – 0,5-1$ за 1 кг;
• Помідори - 1,5-2$ за 1 кг.

У містах можна побалувати себе таксі – місцевий тариф за 1 км становить 0,31$. Купувати у Бутані брендовий одяг не дуже вигідно. Ціна на речі з мас-маркету часто перевищує європейську. А ось перевірити стихійні ринки варто: місцеві майстри часто продають унікальні вироби та товари за кумедною вартістю.

У гірській місцевості Бутану росте рідкісний червоний рис із незвичайним горіховим присмаком. Він є основою місцевої кухні. Як гарнір також використовуються гречка та кукурудза. Різноманітні каші з овочами та м'ясом, тушковані у спеціях, лежать в основі харчування місцевих жителів. З овечого та коров'ячого молока роблять сир. Для приправи використовують чилі, куркуму, часник, імбир та кмин.

Найпопулярніший напій – чай та його похідна часуйма з молоком, олією та сіллю. На свята варять рисове вино і женуть самогон та пиво. Кулінарні традиції бутанців покликані максимально наситити організм і зігріти в холодній гірській місцевості.

Зупинитися в Бутані можна за 20-40$ у дешевих готелях класом до 2 зірок. За підвищений комфорт від 3 зірок доведеться заплатити від 100$ за ніч. Вартість найкомфортніших номерів у мережевих готелях – від 240$ на добу.

На тривале перебування тут вигідно винайняти окреме житло. Апартаменти з 1 спальнею в центрі міста коштують недорого - від 160$ на місяць. Для великої родини можна винайняти дешевий будинок або 3-кімнатну квартиру від 270 $ на місяць.

Купівля своєї житлоплощі вимагатиме серйозних витрат. У середньому 1 м² площі коштує від 3300$. Утримання квартири тут коштує недорого. За апартаменти, площею 85 м², платять близько 35$ на місяць.

Поїздка до Бутану буде повністю безпечною. Рівень злочинності у країні мінімальний. Тут шанобливо ставляться до сторонніх, гостей та жінок. Випадків насильства у кримінальній історії країни практично немає. Навіть у людних місцях кишенькова крадіжка трапляється рідко.

У Бутані майже повністю відсутній наркотрафік і, відповідно наркокартелів. Те саме стосується тероризму. До початку 2000-х років на території держави розташовувалося кілька екстремістських індійських тренувальних таборів, але після низки подій, що призвели до летальних випадків серед місцевого населення, уряд заборонив їхню діяльність.

У найщасливішій країні світу ревно дотримуються принципів буддизму, дбайливо ставляться до природи і шанують особисті межі. Звідси виникає кілька обмежень.

У Бутані заборонено цигарки. Тютюновий дим шкодить здоров'ю людини та навколишньому середовищу. Провозити цигарки, а тим більше пригощати ними місцевих – привід потрапити до в'язниці або отримати великий штраф.

Оскільки велику територію країни визнано заповідною зоною, тут не можна смітити, а також шкодити природі – дряпати дерева, ламати гілки, збирати каміння.

Місцеві жителі неохоче відповідають на рукостискання та інші тактильні жести. Комунікувати краще без дотиків.

Бутан нещодавно відкрив кордони для туристів. Потрапити до країни можна літаком королівської авіакомпанії Друк Ейр іл непальської Будда Ейр. Купити авіатури досить складно через непросту систему видачі віз. Але якщо королівська авіакомпанія вже виписує авіаквиток – це добрий знак. Авіапереліт з України в Бутан можливий прямий або з пересадкою. Авіарейс займе від 7 години без пересадок. Літак прибуває до єдиного міжнародного аеропорту країни у місті Паро. Це вважається одним із найскладніших злітно-посадкових майданчиків у світі через гористий ландшафт місцевості.

Придбати квиток на авіарейс можна на сайті Skybooking за допомогою вікна пошуку проїзних квитків. У Бутані немає залізниці. Існує проєкт про прокладання шляхів у прикордонній зоні з Індією та впровадження місцевої залізниці до індійської системи. Так жителі двох країн зможуть по прямій та без пересадок діставатися роботи.

Автомобільні дороги в королівстві завширшки лише 2,5 м, що незвично для європейців. Але жорсткі обмеження швидкості до 15 км/год сприяють спокійній їзді без подій. Країною курсують міжміські автобуси.
 

Джерела бутанської культури сягають традицій тибетського буддизму. Взаємодія з природою та шанування її проявів знайшло свої відображення в архітектурі, мистецтві, традиціях.

Бутанці поклоняються великому буддійському пантеону, де кожен герой асоціюється з будь-яким природним елементом — лататтям, раковиною, квіткою. Зображення цих символів використовуються в живописі, прикрасах та візерунках на одязі.

В архітектурі переважає стиль будівель дзонг - монастирів-фортець. Вони розташовуються сучасні університети, культурні центри, школи. Характерна особливість у розписі дзонгів – червоні та золоті смуги навколо дверних та віконних отворів, що надають ошатності суворим лаконічним формам.

Шумні фестивалі через велике розселення мешканців територією країни не проводяться. Натомість релігійні та державні свята відзначаються із завидною регулярністю.

Масова освіта з'явилася у Бутані в середині минулого століття. Поступово з-під крила монастирів воно перейшло у світську манеру. Сьогодні шкільна освіта є безкоштовною для всіх дітей. Для здобуття вищої освіти більшість студентів виїжджають до Індії.

Головна перевага Країни Громового Дракона – природа. Гірські схили з густими лісами та бурхливі річки захоплюють дух і дарують умиротворення одночасно. Серед природної краси місцями видніються гладкі стіни буддійських монастирів. У Бутані милуються храмами та природою:

• Монастир Такцанг-Лакханг. Буддійський монастир неймовірним дивом причаївся на стрімкій скелі. З його оглядових майданчиків відкриваються дивовижні види на долину.
• Пунакха-дзонг. Традиційний храмовий комплекс у злитті двох річок втілює принципи буддизму та запрошує на медитацію.
• Паро. Одне з найрозвиненіших міст королівства з давньою історією і реліквіями, що добре збереглися.
• Монастир Траші-Чхо-Дзонг. Резиденція Верховного Лами та місце засідання бутанського уряду та суду. У закритий маєток туристів пускають під час свята Тхімпху-Тсічу.
• Храм Тхімпху-Чортен. Незвичайна вежоподібна споруда приваблює яскравим дизайном, але при цьому одна із головних буддійських центрів країни.
• Будда Дорденм. Статуя Будди, висотою понад 50 м, відноситься до нових пам'яток, їй менш як 20 років, але вона вже увійшла до обов'язкових програм бутанського авіатура.