Королівство Бутан

Розташування

Королівство Бутан розташоване між Індією та КНР у Південній Азії. Його землі оточені Гімалайськими горами, що перетікають в родючі тихі рівнини. Надра Бутану сповнені марганцю, мармуру, вугілля, залізняку, цинку та свинцю. Найвища точка – гора Кула-Кангрі, заввишки 7554 м.

У країні є чотири річкові системи, що беруть початок у Гімалаях і обрушуються з їх схилів бурхливими потоками та водоспадами. На півдні всі річки впадають у Брахмапутру, а далі – у Ганг. Близько 10% території держави займають льодовики. Це важливі джерела прісної води, але під час весняно-літнього танення вони часто затоплюють рівнинні землі і спричиняють природне лихо для місцевих.

Бутан потрапляє у дві кліматичні зони. У Внутрішніх Гімалаях утримується м'який і теплий тропічний мусонно-тропічний клімат, а у Зовнішніх — холодний високогірний. Температурний режим підвищується в рівнинних і центральних зонах і знижується в гірській місцевості – від +40°C влітку до -16°C взимку. По всій території цілий рік спостерігаються сильні опади, що досягають 7800 мм на рік.

Структура населення

Оцінити чисельність населення Бутану коректно не беруться ані місцеві органи статистики, ані міжнародні організації. Дані сильно розходяться і часто свідчать про протилежні тенденції щодо збільшення чи зниження чисельності населення. Узагальнені показники щільності населення розраховуються лише на рівні 45 осіб на км². Місцеві розподілені нерівномірно. У сільській місцевості мешкає близько 80% бутанців.

Найчисленніша вікова група місцевих жителів віком від 20 до 40 років. Тут багато дітей та молоді, а також довгожителів понад 90 років. Переважна більшість населення належить до двох етнічних груп: бхотія – збірна назва тибето-бирманских племен, і печатка – гірські скотарі, які ведуть примітивний спосіб життя з натуральною торгівлею.

У Бутані окрім офіційної мови дзонг-ке звучить ще 25 діалектів непальської та тибетської. Поширено ще близько 10 мов іммігрантів, що мешкають тут, серед яких найпопулярніша – ассамська. Релігійні уподобання в країні віддані буддизму, якого дотримуються 70% жителів. Ще 25% сповідують індуїзм, а 5% – іслам.

Віза

Отримання візи до Бутану – одне з найскладніших зі всіх країн світу. Перед її відкриттям прохач має отримати "візовий дозвіл" від МЗС Королівства Бутан. Він видається лише організованим групам туристів. Термін оформлення такого дозволу – 30 днів. На його підставі королівські авіалінії Друк Ейр виписують авіаквитки. Візовий штамп гість отримує в аеропорту Паро.

Щоб уникнути ризику помилки під час подання документів і напевно отримати бажану візу, рекомендуємо скористатися туристичною агенцією.

У нас ви теж можете отримати кваліфіковану допомогу та консультацію щодо отримання та оформлення візи.

Рівень життя

Аграрна держава Бутан належить до найбідніших країн у світі. Основні джерела доходу у країні – експорт електроенергетики та сільське господарство. Останнє теж слабо розвинене через убогі природні угіддя та складний клімат.

Близько 80% населення проживає в сільській місцевості, багато хто виживає на мінімальну заробітну плату в 50$ на місяць. Середній заробіток бутанців становить 350$ на місяць.

Уряд не збирається розвивати промисловість, тому що вона може порушувати принципи буддизму та знижувати загальний індекс щастя, прийнятий за основу економічної політики країни.

Ціни

Бутан передбачає дешевий туризм. Спробувати вуличної їжі тут можна за ціною до 3$, а в ресторані середнього класу наїсться за 10$. Тут вигідно готувати самостійно – у магазинах та на ринках можна зібрати дешевий продуктовий набір:

• молоко – 1$
• яйця – 1,8$
• рис – 0,8-1$
• сир – 6-7$
• картопля – 0,5-1$
• помідори – 1,5-2$

У містах можна побалувати себе таксі – місцевий тариф за 1 км становить 0,31$. Купувати у Бутані брендовий одяг не дуже вигідно. Ціна на речі з мас-маркету часто перевищує європейську. А ось перевірити стихійні ринки варто: місцеві майстри часто продають унікальні вироби та товари за смішною вартістю.

Кухня

У гірській місцевості Бутану росте рідкісний червоний рис із незвичайним горіховим присмаком. Він є основою місцевої кухні. Як гарнір також використовують гречку та кукурудзу. Різноманітні каші з овочами та м'ясом, тушковані у спеціях, лежать в основі харчування місцевих жителів. З овечого та коров'ячого молока роблять сир. Для приправи використовують чилі, куркуму, часник, імбир та кмин.

Найпопулярніший напій – чай та його похідна – часуйма з молоком, маслом та сіллю. На свята варять рисове вино і женуть самогон та пиво. Кулінарні традиції бутанців покликані максимально наситити організм і зігріти в холодній гірській місцевості.

Ціни на житло

Зупинитися в Бутані можна за 20-40$ у дешевих готелях. За підвищений комфорт (від трьох зірок) доведеться заплатити від 100$ за ніч. Вартість найкомфортніших номерів у мережевих готелях – від 240$ на добу.

На тривале перебування тут вигідно винайняти окреме житло. Апартаменти з однією спальнею в центрі міста коштують недорого – від 160$ на місяць. Для великої родини можна винайняти дешевий будинок або трикімнатну квартиру від 270$ на місяць.

Купівля своєї житлоплощі вимагатиме серйозних витрат. У середньому 1 м² площі коштує від 3300$. Утримання квартири тут коштує недорого. За апартаменти, площею 85 м², платять близько 35$ на місяць.

Рівень безпеки

Поїздка до Бутану буде повністю безпечною. Рівень злочинності у країні мінімальний. Тут шанобливо ставляться до сторонніх, гостей та жінок. Випадків насильства у кримінальній історії країни практично немає. Навіть у людних місцях кишенькова крадіжка трапляється рідко.

У Бутані майже повністю відсутній наркотрафік. Те саме стосується тероризму. До початку 2000-х років на території держави розташовувалося кілька екстремістських індійських тренувальних таборів, але після низки подій, що призвели до летальних випадків серед місцевого населення, уряд заборонив їхню діяльність.

Заборони

У найщасливішій країні світу ревно дотримуються принципів буддизму, дбайливо ставляться до природи і шанують особисті межі. Звідси виникає кілька обмежень.

У Бутані заборонені цигарки. Тютюновий дим шкодить здоров'ю людини та навколишньому середовищу. Провозити цигарки, а тим більше пригощати ними місцевих – привід потрапити до в'язниці або отримати великий штраф.

Оскільки велику територію країни визнано заповідною зоною, тут не можна смітити, а також шкодити природі – дряпати дерева, ламати гілки, збирати каміння.

Місцеві жителі неохоче відповідають на рукостискання та інші тактильні жести. Комунікувати краще без дотиків.

Інфраструктура

Бутан нещодавно відкрив кордони для туристів. Потрапити до країни можна літаком королівської авіакомпанії Друк Ейр або непальської Будда Ейр. Купити авіатури досить складно через непросту систему видачі віз. Але якщо королівська авіакомпанія вже виписує авіаквиток – це добрий знак. Авіапереліт з України в Бутан можливий прямий або з пересадкою. Авіарейс займе від семи години без пересадок. Літак прибуває до єдиного міжнародного аеропорту країни у місті Паро. Його вважають одним із найскладніших злітно-посадкових майданчиків у світі через гористий ландшафт місцевості.

Придбати квиток на авіарейс можна за допомогою Skybooking, сккориставшись вікном пошуку проїзних квитків на нашому сайті. У Бутані немає залізниці. Існує проєкт про прокладання шляхів у прикордонній зоні з Індією та інтеграції місцевої залізниці до індійської системи. Так жителі двох країн зможуть по прямій та без пересадок діставатися роботи.

Автомобільні дороги в королівстві завширшки лише 2,5 м, що незвично для європейців. Але жорсткі обмеження швидкості до 15 км/год сприяють спокійній їзді без подій. Країною курсують міжміські автобуси.

Культура

Джерела бутанської культури сягають традицій тибетського буддизму. Взаємодія з природою та шанування її проявів знайшло свої відображення в архітектурі, мистецтві, традиціях.

Бутанці поклоняються Великому буддійському пантеону, де кожен герой асоціюється з будь-яким природним елементом – лататтям, раковиною, квіткою. Зображення цих символів використовуються в живописі, прикрасах та візерунках на одязі.

В архітектурі переважає стиль будівель дзонг – монастирів-фортець. У них розташовані сучасні університети, культурні центри, школи. Характерна особливість у розписі дзонгів – червоні та золоті смуги навколо дверних та віконних отворів, що надають ошатності суворим лаконічним формам.

Шумні фестивалі через велике розселення мешканців територією країни не проводяться. Натомість релігійні та державні свята відзначаються із завидною регулярністю.

Масова освіта з'явилася у Бутані в середині минулого століття. Поступово з-під крила монастирів воно перейшло у світську манеру. Сьогодні шкільна освіта є безкоштовною для всіх дітей. Для здобуття вищої освіти більшість студентів виїжджають до Індії.

Пам'ятки

Головна перевага Країни Громового Дракона – природа. Гірські схили з густими лісами та бурхливі річки захоплюють дух і дарують умиротворення одночасно. Серед природної краси місцями видніються гладенькі стіни буддійських монастирів. У Бутані милуються храмами та природою:

1. Такцанг-Лакханг. Буддійський монастир неймовірним дивом причаївся на стрімкій скелі. З його оглядових майданчиків відкриваються дивовижні види на долину.
2. Пунакха-дзонг. Традиційний храмовий комплекс у злитті двох річок втілює принципи буддизму та запрошує на медитацію.
3. Паро. Одне з найрозвиненіших міст королівства з давньою історією і реліквіями, що добре збереглися.
4. Монастир Траші-Чхо-Дзонг. Резиденція Верховного Лами та місце засідання бутанського уряду та суду. У закритий маєток туристів пускають під час свята Тхімпху-Тсічу.
5. Храм Тхімпху-Чортен. Незвичайна вежоподібна споруда приваблює яскравим дизайном, але при цьому одна із головних буддійських центрів країни.
6. Будда Дорденм. Статуя Будди, висотою понад 50 м, належить до нових пам'яток, їй менш як 20 років, але вона вже увійшла до обов'язкових програм бутанської подорожі.