Аргентинська Республіка

Аргентина – країна в Південній Америці. Друга за площею території та третя за кількістю населення держава на континенті. Назва походить від латинського слова argentum, що означає срібло. До 1826 р. носила найменування Ріо-дела-Плата.

Перша цивілізація на території сучасної Аргентини з'явилася приблизно з 1800 р. до н. е. Культура Ансільта припинила існувати 2500 років тому, після чого її змінило плем'я діагіту. Іспанські мореплавці вперше висадилися тут 1516 р. Колоніальний період завершився 1816 р. Саме тоді Аргентина здобула незалежність від Іспанії.

З 1880 р. в країні спостерігалося бурхливе соціальне та економічне зростання. На початку XX ст. вона набула статусу однієї з найбагатших у світі. Глобальне поліпшення ситуації привернуло увагу європейців, після чого в Аргентину ринув потік іммігрантів, що загалом досяг мільйона людей. Нині економіка інтенсивно розвивається. Виробничі потужності сконцентровані переважно у обробній промисловості.

Туризм займає важливе місце в економічній галузі: щороку близько 7 млн іноземців, які прибувають у країну, забезпечують інвестиції близько 5,6 млрд $. Аргентина очолює рейтинг відвідуваності країн південноамериканського континенту. Туристи приїжджають сюди заради природної краси та гарної інфраструктури відпочинку, для ознайомлення з національною кухнею та традиціями.

З України до Аргентини немає авіарейсів без пересадок. Авіаподорожі передбачають прибуття до європейських стикувальних аеропортів. Квитки із задоволенням запропонує сервіс SkyBooking. Авіаквитки пропонують також французька компанія Air Франція та іспанська Vueling Airlines. Загалом політ триває 21-31 годину в залежності від маршруту з прибуттям у Буенос-Айрес та інші міста.

Аргентина займає південний схід Південної Америки та східні райони Вогняної Землі. Суміжною країною із заходу є Чилі, з півночі країна межує з Парагваєм та Болівією, на північному сході знаходяться Уругвай та Бразилія. Води Атлантичного океану омивають узбережжя сходу, а на півдні протікає протока Дрейка.

Ландшафт: у північних та східних районах – переважно рівнини, у західних та південних – височини. Вздовж кордонів знаходяться Анди, найбільша гірська система у Західній півкулі з найвищим піком у Південній Америці – Аконкагуа (6,96 км). Північний захід зайнятий вулканічним плато Пуна. Гори, що оточують його, досягають у висоту до 6,5 км. З півночі та на схід пролягає рівнина Гран-Чако.

Переважна частина внутрішніх водних ресурсів припадає на річки. Більша кількість протікає на північному сході. Там знаходиться найбільша в країні річка Парана довжиною 2,57 тис. км. Значні озера розташовані у Патагонії. Тільки передгір'ях Анд їх налічується понад чотири сотні. Найбільшим за площею є солоне озеро Мар-Чікіта (2-4,5 тис. км²).

Територія країни проходить через помірний, субтропічний та тропічний кліматичні пояси. На півдні погода переважно холодна, середня температура в січні, а це найтепліший період, становить +15°C. Максимальні температури спостерігаються у тропіках північних районів. Влітку в Аргентині – до +40°C, взимку – мінімум +17°C.

Основна частина населення представлена особами аргентинської національності – нащадками іспанців, що колонізували країну в XVI-XVIII ст., та європейських іммігрантів. Корінні народи були асимільовані або просто зникли внаслідок винищення. Чисельність індіанців становить трохи більше 1,5%.

Віковий розподіл мешканців такий: 24,9% припадають на осіб до чотирнадцятирічного віку, 64,5% – від 14 до 65 років, решта 10,6% аргентинців віком від 65 років.

Мова, яка де-факто має статус офіційної, – іспанська, хоча це й не закріплено законодавчо. Йдеться про місцевий ріоплатський діалект. Населення спілкується 40 мовами, переважаючою черед яких є іспанська. Залежно від регіону поширені кечуа, гуарані та арауканська.

Католицьку Церкву підтримує держава. До неї належать 62,9% віруючих. Сумарно ж до християн належать 77,1% громадян. Свідки Єгови та мормони представляють невелику частину населення – 1,4%, на інші релігії, включаючи мусульманську та іудейську, припадає 1,2%, інші аргентинці вважають себе нерелігійними.

Для подорожі до Аргентини громадянам України віза не потрібна. З 2020 р. граничний термін перебування в країні у туристичних цілях було збільшено вдвічі. Нині у межах безвізового режиму у Аргентині можна перебувати максимум 90 днів кожні пів року, тобто йдеться про правило 90/180.

У середньому розмір зарплати аргентинців становить 372$. Мінімальний поріг оплати праці – 94$, максимальні ставки – на рівні 1665$ і вище. Залежно від кількості членів сім'ї показник реального прожиткового мінімуму коливається на рівні від 426$ до 1829$.

В Аргентині діє державне, профспілкове та приватне медичне страхування, всього налічується близько трьох сотень схем оформлення полісу. Найбільший оператор – компанія Obras Sociales, на яку припадає приблизно половини застрахованих осіб. Іноземці, які прибувають у країну, повинні мати поліс з лімітом покриття у розмірі щонайменше 32 000$.

Вартість продуктів в аргентинських магазинах та на ринках вдвічі нижча, ніж у американських. За куряче філе потрібно віддати 3,8$, за один кілограм картоплі – 70 центів, огірки та апельсини продають за 72 та 94 центи відповідно, сир – за 4,3$, молоко у літровій упаковці – за 77 центів. Ціни на верхній одяг та взуття порівняно доступні: джинси та сукні пропонують в середньому за 53$ та 41$, брендові кросівки – за 105$.

Проїзд у громадському транспорті – найдешевший варіант для подорожей містом. Купівля квитка на автобус коштуватиме 30 центів, якщо є необхідність придбати проїзний на місяць, то потрібно заплатити 16$. Значно дорожчі послуги таксі. Тариф на посадку в автомобіль становить рівно долар, на шлях буде витрачено по 74 центи за кілометр, а за очікування – 4,7$ за годину.

Національна кухня Аргентини через історичні причини підпала під вплив здебільшого європейської кулінарії. У ній поєднуються страви італійської, іспанської, індіанської, а також креольської та африканської гастрономії.

Основні напрямки аргентинської кухні:

1. Північно-західний, що зберіг традиції доіспанського періоду. Типові страви – локро (м'ясо з гарбузом) та уміти – кукурудзяні листи з різною начинкою.
2. Північно-східний. Тут сильні традиції племені Гуарані. Переважають м'ясні частування – запечені капібари та каймани, а місцевою перлиною кулінарії є парагвайський суп, що нагадує мамалигу.
3. Центральні регіони зазнали впливу італійської кухні. Найвідоміша страва – фугацца, що являє собою щось середнє між піцою і хлібом фокачча, начиняється цибулею та сиром.
4. Атлантичний. На узбережжі готують з морепродуктів, проте є і багато рецептів з м'ясом. Найбільш популярний – асадо (яловичина на грилі).

Розцінки на оренду квартир в Аргентині варіюються в залежності від того, в якому районі міста знаходиться будинок. У центрі зняти житло з однією кімнатою можна за 220$, із двома або трьома – за 250-429$. На околицях оренда набагато дешевша – 162$ і 180-315$ відповідно. Те ж саме стосується й продажу квартир: у престижних кварталах за 1 м² просять 2155$, в інших районах – 1753$.

Добова вартість проживання в аргентинських готелях:

• хостел – 24$.
• готель початкового рівня з мінімумом зручностей – 41$
• готель на дві-три зірки – 70-82$
• чотирьохзірковий номер – 88$
• комфортабельний люкс – 165$

В Аргентині, як і в багатьох інших туристичних країнах, метою злочинців можуть стати ті іноземці, які не дбають про власну безпеку і нехтують можливими ризиками. Рівень криміналу – близько 3 тис. злочинів на 100 тис. населення за рік, що близько до показників Чехії та Південної Кореї.

Основні загрози для туристів – це крадіжки грошей та речей. За інформацією правоохоронних органів Аргентини, зловмисники на вулиці найчастіше використовують методи відволікання уваги, щоб заволодіти майном непильного мандрівника. Трапляються випадки розкрадання речей у готелях та барах, тому в таких місцях потрібно бути максимально уважними.

В Аргентині на законодавчому рівні накладено низку обмежень на поведінку людей у громадських місцях, насамперед із метою охорони здоров'я населення та забезпечення його безпеки.

Встановлено заборону на паління у будівлях ресторанів, торгових центрів, кінотеатрів та у інших громадських місцях. Винятком є магазини великої площі з окремими зонами для цих цілей. Вживати алкоголь особам до 18 років не дозволено, дорослішим людям заборонено це робити на стадіонах та на культурних заходах.

Правила поведінки у місцях відпочинку, зокрема на пляжах, регулюються місцевими органами влади. У низці регіонів, наприклад, жінкам не можна перебувати на пляжах топлес, а водіям машин – паркуватися на узбережжі, біля зон відпочинку.

З огляду на велику протяжність Аргентини (близько 4 тис. км) для країни має велике значення організація ефективних пасажирських і вантажних перевезень. Транспортна інфраструктура представлена переважно автошляхами. Близько половини населення користується платними магістралями.

У країні побудовано найбільшу залізничну мережу в Південній Америці. Основні шляхи сконцентровані в провінціях Буенос-Аерес, Санта-Фе та Кордова. Спеціально для екскурсій та подорожей туристів запущені старовинні поїзди на паровій тязі. Один із найвідоміших – "Старий патагонський експрес".

На морський та річковий транспорт припадає 90% комерційних поставок. Судна рідко використовують для перевезення пасажирів. Винятком є маршрут з Буенос-Айреса в низку міст через річки Ріо-де-ла-Плата і Парана. Флот для пасажироперевезень складається з поромів та річкових таксі компаній Buquebus та Ferrylineas.

У містах головним видом громадського транспорту є автобуси. На міжміських напрямках задіяно комфортабельні "омнібуси". У деяких населених пунктах працюють тролейбуси. Метро є тільки в Буенос-Айросі. Приміські потяги перевозять до 1,3 млн людей щодня. Відновлено рух трамваїв, який припинився ще у шістдесяті роки.

В Аргентині працюють 367 аеропортів, вони є у кожній провінції. Купити квитки на літак можна у більшості туристичних зон. Аеропорт Пістаріні в Буенос-Айресі є найбільшим та єдиним державним. В ньому продають до 80% усіх авіаквитків у країні.

Більшість авіакомпаній обслуговує кілька рейсів на день і організовує авіатури за найпопулярнішими маршрутами. Статус національного оператора авіаперельотів належить групі Aerolíneas Argentinas. У її розпорядженні є 76 літаків. Великий парк повітряних машин, можливість забезпечувати міжнародні перельоти без пересадок дозволили Aerolíneas Argentinas стати однією з 18 компаній, прийнятих в альянс SkyTeam.

Аргентині властиві поліетнічність та мультикультуралізм. Населення країни історично формувалося здебільшого з переселенців, що прибували з багатьох країн, і з корінних народів.

У мистецтві та архітектурі, літературі та життєвому укладі аргентинців яскраво проявляється прямий зв'язок з Європою. Особливо сильно така тенденція помітна у Буенос-Айресі. Це пояснюється тим, що багато жителів столиці традиційно здобували освіту в Європі. У місті велика кількість музеїв та галерей, театрів. Кінематограф Аргентини високо оцінюють на світовому рівні.

Найбільш знаковим культурним продуктом країни є танго з його самобутністю, мелодійністю та пластикою. Фольклорні пісенні та музичні традиції країни відомі далеко за її межами. Національна гордість – футбол. Популярність цього виду спорту серед аргентинців різного віку виявилася настільки великою, що він просто перейшов у категорію культурного явища, а Дієго Марадона став справжнім національним символом.

Аргентина, заселена людьми за тисячоліття до нашої ери, що пройшла етапи колонізації, зміни та об'єднання культур, зберігає велику кількість пам'яток тих епох. На території країни є безліч унікальних природних об'єктів, які стали місцями справжнього паломництва туристів.

Визначні пам'ятки Аргентини:

1. Площа Мая в Буенос-Айресі. Була збудована у 1580 р. Знаменита тим, що у 1860 р. на ній було оголошено про прийняття конституції країни. У 1884 р. влада міста ухвалила рішення про реконструкцію площі, її збільшили шляхом об'єднання двох різних зон. Свій сучасний вигляд набула після того, як була знесена Стара Галерея.
2. Столичний кафедральний собор має статус головного храму католиків Аргентини. Будинок у стилі класицизму збудовано у 1692 р. Раніше стіни собору були розписані фресками, проте вони згодом стерлися через вплив вологи. Підлога будівлі прикрашена багатою венеціанською мозаїкою. У храмі експонуються картини, присвячені Хресній ході.
3. Музей латиноамериканського мистецтва також знаходиться в Буенос-Айресі. Експонує твори художників минулого сторіччя. На першому поверсі музею – виставки сучасного мистецтва, на другому – 270 картин сторічної давності.
4. Лос Гласіарес – національний парк, розташований у гірській місцевості в Патагонії. Третина його ландшафту вкрита гігантськими льодовиками. Їхні фрагменти періодично падають прямо в озера і утворюють айсберги. Одне із найпопулярніших місць для відвідувань. Тури організовані з міста Ель-Калафате.
5. Печера Куева-де-лас-Манос у провінції Санта-Крус. У ній знаходяться рідкісні археологічні знахідки та палеонтологічні зразки. Знаменита своїми наскальними зображеннями, зробленими ще 13 тис. років тому. Це відбитки рук та малюнки із зображенням полювання.