Топ-7 цікавих місць Мюнхена: що відвідати?

Мюнхен має багату історію, що бере свій початок ще в VIII столітті, коли монахи почали жити на Петровому пагорбі, де згодом заснували поселення, що стало сучасним Мюнхеном. Перша згадка про нього з’являється в 1158 році, тоді місто мала назву — Villa Munichen. З того часу минуло майже 20 років перш ніж місто здобуло свій офіційний статус.

З XIV століття Мюнхен став резиденцією Віттельсбахів, що правили Верхньою Баварією до 1918 року. У 1507 році він став столицею об'єднаної Баварії, а в 1806 році — Королівства Баварія. В XX столітті Мюнхен відіграв важливу роль в історії Німеччини, особливо в період розквіту нацизму. Тут відбувся відомий Пивний путч у 1923 році, який зробив Адольфа Гітлера більш відомим, а згодом став причиною його арешту. У 1938 році саме у Мюнхені було укладено Мюнхенську угоду, що стала однією з передумов Першої світової війни.

В роки Другої світової війни місто було сильно пошкоджено під час бомбардувань, але його відновили задля збереження історичної спадщини. Сьогодні Мюнхен — це культурний та економічний центр Німеччини, відомий своїми численними визначними пам’ятками історії та культури.

Топ-7 цікавих місць Мюнхена

Мюнхен — місто з вражаючою історією та багатою культурою. Кожного року воно приваблює тисячі туристів з різних куточків світу, які прагнуть нових вражень. Та й не дарма, адже в Мюнхені є на що подивитися. Пропонуємо розглянути топ-7 цікавих місць серця Баварії.

Маріенплац

Марієнплац (німецькою Marienplatz) — центральна площа Мюнхена. Вона є однією з головних визначних пам'яток міста. Це улюблене місце для прогулянок як для гостей міста, так і для місцевих жителів. Тут розташовано чимало важливих історичних і культурних об'єктів. Зокрема, на площі знаходяться Нова і Стара ратуші.

З Марієнплац бере свій початок вулиця Кауфінгерштрассе — одна з головних торгових вулиць міста. Не так далеко розташовані й інші визначні пам'ятки, наприклад, ринок Віктуалієнмаркт та найбільший мюнхенський собор Фрауенкірхе. Під центральною частиною площі розгорнувся великий транспортний вузол. У цьомі місці лінії U3 і U6 метро перетинаються з головною гілкою міської електрички. Завдяки чому дістатися до Марієнплац доволі легко.

Нова Ратуша

Нова Ратуша (німецькою Neues Rathaus) є визначною архітектурною пам'яткою в Мюнхені, розташованою у північній частині площі Марієнплац. Це величезна будівля, яка служить для роботи міської влади. Нова Ратуша була побудована в період з 1867 по 1908 рік під керівництвом Георга фон Хауберріссера. Весь комплекс збудований з цегли та каменю і складається з шести внутрішніх двориків. Башта будівлі досягає висоти 85 метрів. Фасад будівлі, довжина якого становить приблизно 100 метрів, багатий на прикраси у вигляді фігур баварських герцогів, королів з династії Віттельсбахів, легендарних персонажів та святих.

Башта ратуші висотою 85 метрів обладнана ліфтом і відкрита для відвідувачів. На шпилі башти розміщена фігура "мюнхенського немовляти", в лівій руці у якого святе писання — Євангеліє, а права рука вказує на місто ніби благословляючи його.

На головній вежі ратуші знаходяться годинникові куранти, які щодня об 11 годині ранку влаштовують 15-хвилинне шоу, під час якого лунають всі дзвони, відкриваються вікна, а фігури, що нагадують справжніх людей, демонструють сценки міського життя.

Собор Петерскірхе

Собор Петерскірхе, або Церква Святого Петра (німецькою St. Peter), є найстарішим католицьким парафіяльним храмом Мюнхена. Його 91-метрова башта, відома як "Альтер Петер" (Старий Петро), є однією з візитних карток міста.

Будівництво церкви почалося в XI столітті на місці, де раніше була стара дерев'яна церква. У 1181 році Оттон I Віттельсбах дав наказ розширити її, після чого вона була повторно освячена. Вперше згадка про неї з’являється в грамоті 1225/1226 року з нагоди її відвідування герцогом Людвігом Кельхаймським.

Після пожежі на початку XIV століття церква Святого Петра зазнала значних збитків. Її майже було зруйновано. Її відновили вже в готичному стилі. Це стало лише початком подальших змін. У 1630 році почали зносити готичну східну частину хору, щоб створити барокове триконхове завершення. Через військові дії перебудову завершили лише в 1636 році. 

У XVIII столітті церква Святого Петра була перепроєктована в стилі рококо архітектором Йоганном Баптистом Циммерманом. Ніколаус Готтфрід Штубер спроєктував новий вівтар, надихнувшись роботами Берніні в римському соборі Святого Петра.

Церква була сильно пошкоджена в роки Другої світової війни. Башти згоріли, зовнішні стіни хору були зруйновані — реконструкція здавалася неможливою. З фінансових міркувань планували відновити лише башту-символ і частину хору, а решту знести. Однак, за ініціативою двох настоятелів храму, повна реставрація розпочалася в 1946 році. Зовнішній вигляд церкви було відновлено до 1954 року, а роботи по відновленню інтер'єру тривали до 2000 року.

Англійський сад

Англійський сад (німецькою Englisher Garten), у Мюнхені є одним із наймасштабніших міських парків у світі. Його площа сягає 4,17 км². Його заснуванням слід завдячувати садовому архітектору Фрідріху Людвігу Шкелю, який у 1792 році поклав початок його створенню. Парк названо на честь англійського ландшафтного стилю, який має неповторні риси. зокрема прагнення до максимальної природності. 

Англійський сад бере свій початок з центра Мюнхена біля Баварської державної канцелярії і Будинку мистецтва і простягається в північному напрямку. Автотраса розділяє парк на південну та північну частини, між якими встановлено пішохідний міст. Північну частину частіше відвідують, ніж південну, оскільки на півдні починається ліс.

Парк має розгалужену мережу струмків та озер. Так от, Айсбах відомий своєю стоячою хвилею для серфінгу, а Швабінгербах має водоспад і мальовничі галявини для нудистів. Тут зосереджено чимало визначних місць, зокрема Китайська вежа — 25-метрова споруда, Моноптер — ротонда у грецькому стилі, Румфорд Хаус — будівля в палладінському стилі, яка зараз слугує дитячим садочком та багато інших.

Німфенбург

Палац Німфенбург (німецькою Schloss Nymphenburg), який місцеві жителі називають "замок Німфи", є зразком архітектури у бароковому стилі. Він знаходиться на заході Мюнхена в районі Нойхаузен-Німфенбург. Навколо він оточений парком Німфенбург, за рахунок чого утворюється єдиний палацо-парковий комплекс, який вважається одним з найбільших в Європі.

Раніше палац був подарунком курфюрста Баварії Фердінанд Марії своїй дружині Генрієті Аделаїді Савойській у 1664 році, коли народився їх син Максиміліан II Емануель. Він був довгоочікуваний нащадок престолу. Проєкт палацу було створено італійським архітектором Аґостіно Бареллі.

Деякі приміщення все ще мають своє первісне барокове оздоблення, тоді як інші були пізніше оновлені в стилі рококо або пізнього класицизму. Німфенбург сьогодні відкритий для відвідувачів і залишається резиденцією глави дому Віттельсбахів з 1996 року — герцога Баварії Франца. 

Собор Фрауенкірхе

Собор Фрауенкірхе, відомий офіційно як Собор святої Богородиці (німецькою Der Dom zu Unserer Lieben Frau), є однією з найважливіших релігійних споруд і символом Мюнхена. Цей римсько-католицький храм в Німеччині має довгу історію, що починається з XII століття, коли на його місці існувала старовинна церква. Сучасний готичний собор був збудований за наказом герцога Сігізмунда, починаючи з 1468 року і завершуючи в 1525 році. Архітектурний план був інспірований Єрусалимським Куполом Скелі та візантійською архітектурою, а також отримав вплив від гравюр Байденбаха та "Нюрнберзьких хронік" Гартмана Шеделя.

Собор досягає висоти 99 метрів і має велику історичну значимість для міста. Цікаво, що в Мюнхені заборонено зведення будівель вище 99 м. Внутрішній простір споруди може вмістити до 4000 осіб, хоча під час свого будівництва він був здатний приймати навіть до 20 000 парафіян, що значно перевищувало тодішню чисельність населення Мюнхена.

Пінакотеки

Стара пінакотека (німецькою Alte Pinakothek) була заснована в 1528 році герцогом Вільгельмом фон Віттельсбахом. Вона містить унікальну колекцію творів живопису від середньовіччя до середини XVIII століття, зібраних правителями Баварії. 

Історія колекції починається з 1528 року, коли герцог Вільгельм фон Віттельсбах замовив картини для прикрашення своєї резиденції. Першою картиною колекції стала "Битва Александра Македонського з Дарієм" Альбрехта Альтдорфера. Нащадки Вільгельма продовжили традицію свого пращура, зокрема герцог Максиміліан I та Максиміліан II Емануїл зробили значний внесок, додавши картини німецьких, італійських та фламандських майстрів, таких як Дюрер, Рубенс і Рафаель.

Музей розгорнуто у 49 кабінетах та 19 залах, де експонуються лише картини. Стара пінакотека не має виставок декоративно-ужиткового мистецтва, що додає експозиції автентичності доби. Нова пінакотека (німецькою Neue Pinakothek) розташована навпроти Старої пінакотеки, представляє мистецтво XIX — початку XX століть. Заснована королем Людвігом I Баварським, галерея має у своїй колекції роботи таких художників, як Гюстав Курбе, Едуард Мане, Вінсент ван Гог, Клод Моне та багато інших.

Пінакотека сучасності (німецькою Pinakothek der Moderne) є третьою пінакотекою Мюнхена, де представлено мистецтво XX і XXI століть. Вона включає чотири основні колекції: сучасне мистецтво, графіку, архітектуру та дизайн. Тут можна побачити роботи Пікассо, Кандинського, Уорхола та багатьох інших сучасних майстрів.