Чи вистачає зарядних станцій для мандрівок на електрокарі?
Ще кілька років тому поїздка Україною на електромобілі здавалася авантюрою. Зарядні станції траплялися зрідка, а власники "зелених" авто жартували, що їздять "від розетки до розетки". Проте у 2025 році ситуація поступово змінюється: електрокарів стає більше, а інфраструктура — розвиненішою. Та чи готова країна до повноцінних подорожей на електротязі?
Розвиток електромобільного ринку
За даними профільних асоціацій, лише за першу половину 2025 року українці придбали понад 10 тисяч електрокарів, і попит продовжує зростати. На дорогах уже можна побачити Tesla, Nissan Leaf, Volkswagen ID, Hyundai Ioniq та навіть китайські моделі BYD і Chery. Автовласники відзначають не лише економічність, а й тиху, комфортну їзду.
Разом із тим постає логічне питання — де заряджати автомобіль під час подорожі? Якщо у великих містах станції є ледь не на кожному паркінгу, то на трасах ситуація складніша.
Карта зарядних станцій: де зарядитись у дорозі
Читайте також: Стан українських доріг-2025: що покращили, а що ні
Україна поступово вибудовує мережу зарядної інфраструктури. У 2025 році вже можна знайти станції навіть у невеликих містах і біля туристичних локацій. За оцінками операторів, у країні функціонує понад 5 тисяч зарядних точок, і ця кількість зростає щомісяця.
Найкраще оснащені — великі магістралі та популярні напрямки: Київ — Львів, Київ — Одеса, Львів — Ужгород, Дніпро — Запоріжжя, Харків — Полтава. Тут зарядні станції встановлюють не лише у містах, а й на заправках, у придорожніх кафе чи торгових центрах.
Щоб зробити подорож зручною і без стресу, водії користуються спеціальними додатками, які показують актуальну карту зарядок, вільні порти, потужність станції та ціни.
Основні реалії для електромандрівників
Читайте також: Проблема дефіциту квитків у пікові сезони
Сьогодні українські власники електрокарів стикаються не лише з перевагами, а й з певними викликами. Узагальнено їх можна описати так:
- Зарядних станцій стає більше, але розподілені вони нерівномірно. У великих містах — надлишок, а на сільських маршрутах трапляються "порожні зони" без жодної зарядки на десятки кілометрів.
- Не всі станції — швидкісні. На трасах часто встановлюють зарядки середньої потужності (22–50 кВт), тоді як для подорожей на далекі відстані потрібні потужні станції (100–150 кВт і більше).
- Інформація не завжди оновлюється. Частина додатків не відображає реальний стан зарядки — вона може бути тимчасово недоступною або зайнятою.
- Різні стандарти роз’ємів. У нових електрокарів використовуються різні типи портів — CCS, CHAdeMO, Type 2. Іноді водіям доводиться користуватися перехідниками.
- Вартість зарядки відрізняється залежно від оператора. У середньому 1 кВт·год коштує від 6 до 10 грн, але на швидкісних станціях ціна може бути вищою.
- Планування маршруту — обов’язкове. Без попереднього аналізу карти зарядок можна потрапити у "мертву зону" без живлення.
Попри всі труднощі, ентузіасти доводять: подорожі Україною на електрокарі — цілком реальні. Наприклад, відстань Київ–Львів (близько 540 км) можна подолати з однією або двома зупинками для підзарядки, залежно від моделі авто.
Що далі?
Інфраструктура зарядних станцій розвивається у трьох напрямках:
- розширення мереж на трасах міжнародного значення,
- поява ультрашвидких зарядок (до 350 кВт),
- інтеграція електрозарядок у побутову інфраструктуру — торгові центри, готелі, житлові комплекси.
Держава підтримує цей напрям, спрощуючи дозвільні процедури для операторів і надаючи пільги для імпорту обладнання. Крім того, до розвитку підключаються приватні інвестори — для них це можливість заробляти на зростаючому ринку електротранспорту.
У 2025 році Україна робить серйозні кроки до електромобільного майбутнього. Так, поки що країна не може зрівнятися з Польщею чи Німеччиною за кількістю зарядних станцій, але темп розвитку оптимістичний. Уже сьогодні реально спланувати поїздку з Києва до Карпат або Чорного моря без страху "сісти на нулі".
Головне правило для власників електрокарів — плануйте подорож заздалегідь. А зарядні станції, які ще кілька років тому були рідкістю, тепер упевнено стають частиною дорожнього ландшафту сучасної України.