Республіка Намібія

Розташування

Намібія до 1968 р. мала назву Південно-Західна Африка і перебувала у володінні ПАР, а потім здобула незалежність. Країна омивається водами Атлантичного океану. У південній частині її кордон проходить по річці Помаранчева, а в північній – за нижньою течією р. Кунене. Берегова лінія досить рівна, має кілька зручних гаваней – Людеріц та Волфіш-Бей.

Майже вся територія Намібії лежить на плоскогір'ї, що піднімається на 900-1500 м вище за рівень Світового океану. Ближче на схід місцевість трохи знижується і поступово переходить у пустелю Калахарі, у західній частині країну обмежує Великий Уступ, що обривається біля пустелі Наміб.

Для цього регіону Африки характерний сухий тропічний клімат, який іноді розбавляється холодною Бенгальською течією Атлантичного океану. Найбільш спекотним місяцем вважається січень, коли стовпчик термометра не опускається нижче за відмітку +18ºС (у пустелі на 9-10ºС більше).

Щодо опадів, тут вони бувають не так вже й часто. Примітно, що здебільшого це не дощі, а густі (щільні) тумани, які поступово осідають на поверхню землі.

Втім, купивши квиток на авіарейс до Намібії, туристи майже ніколи не бувають розчаровані, навіть у туманні дні ця країна зачаровує своєю самобутньою красою, дивовижною флорою та фауною, стародавніми наскельними малюнками та іншими артефактами, що залишилися від первісних людей.

Структура населення

За останнім переписом населення, що проводився з 2020 р., Намібію населяє близько 2,7 млн осіб. Вона входить у трійку країн із найменшою щільністю населення у світі.

Чоловіків та жінок приблизно однакова кількість. На частку чоловіків припадає 49,7% від усього числа корінних намібійців, а дівчат і жінок, відповідно, 50,3%.

Аборигени цієї африканської країни поділяються на дев'ять етнічних груп, шість з яких представляють сім'ю банту, а три – койсанську мовну групу.

Найчисленнішими народностями є овамбо та гереро, вони зайняті скотарством та сільським господарством. Бушмени, дамари та інші народності койсанської групи переважно займаються полюванням, вирощуванням тварин, і майже не пов'язані з навколишнім світом.

Оскільки в Намібії розвинений туризм, чимало місцевих жителів працюють у галузі обслуговування та торгівлі. Вони займаються своїми традиційними ремеслами (виготовленням дерев'яних масок, прикрас, плетених виробів, килимів) та продають готові речі як сувеніри для іноземців.

Намібія – досить "молода" країна, середній вік абориген лише 22 роки. У 13 найбільших містах країни живе трохи більше 1/5 (22,5%) всіх жителів, решта розселена в селах та дрібних селищах.

Віза

Українцям, які зібралися відвідати Намібію як туристи, не потрібно оформлювати візу. Цим африканська країна вигідно відрізняється від інших країн континенту.

Мешканці України можуть прибути до Намібії терміном до трьох місяців на відпочинок або з діловим візитом. При перетині кордону країни доведеться пред'явити такі документи:

• закордонний паспорт (що діє ще як мінімум пів року після закінчення візиту до Намібії);
• міграційну картку (заповнюється англійською мовою);
• спеціальну анкету (теж заповнюється англійською) із зазначенням ПІБ, дати та місця народження, громадянства, адреси постійного проживання, номера та терміну дії закордонного паспорта, а також пункту прибуття, майбутнього місця проживання в Намібії та мети візиту.

Всім, хто прилетів до Намібії, після проходження контролю в закордонному паспорті ставиться спеціальний штамп "Visitors Entry Permit", в нього записується мета прибуття та тривалість перебування на території країни. Щоб такий штамп поставили, треба мати у закордонному паспорті хоча б дві чисті сторінки для печаток.

Наш сервіс SkyBooking зібрав усі рейси в цьому напрямку, завдяки чому, можна швидко та зручно знайти літак на бажану дату, вибрати клас польоту та порівняти ціни різних перевізників. SkyBooking дозволяє буквально в кілька кліків відшукати та купити найвигідніші квитки в Намібію. Цей сервіс – чудовий помічник у пошуку авіарейсів з адекватною вартістю серед усіх пропозицій від авіакомпаній.

Також через нього можна знайти та купити залізничні квитки на потяг або автобусні квитки до Польщі, Румунії чи Молдови, щоб звідти вилетіти до Намібії.

Рівень життя

Намібія вважається однією з найбагатших країн Африки, проте тут досить високий рівень безробіття (приблизно 30-40%) та вельми скромні зарплати.

У середньому, заробіток міського жителя становить 150$ на місяць, люди, задіяні в риболовлі та сільському господарстві, отримують трохи більше. Наступними за прибутковістю є вакансії у держсекторі.

Незважаючи на те, що Намібія знаходиться на другомуму місці у світі з виробництва свинцю, працювати у цій сфері не лише невигідно, а й шкідливо для здоров'я.

Зарплати чоловіків та жінок відрізняються. Чоловіки отримують на 5-7% більше жінок.

Ціни

Незважаючи на розвинений туризм, ціни в Намібії далеко не такі високі, як у більшості "туристичних Мек" світу. Наприклад, 1 л молока в супермаркеті можна купити за 1,2 $, буханець білого хліба коштує приблизно вдвічі дешевше. За десяток яєць доведеться заплатити 1,9$, а за баночку місцевого пива потрібно віддати близько 1$. Пляшка вина (середнього цінового сегмента) коштує не менше 3,6$. Поїсти в бюджетному ресторані можна приблизно за 10$.

Проїзд на громадському транспорті коштує близько 0,7$, можна купити проїзний за 24$, але він вигідний тільки тим, хто зібрався протягом усього часу перебування в країні активно користуватися автобусами.

Кухня

Кухня Намібії дивним чином поєднує в собі кулінарні традиції різних етнічних груп, що населяють цей регіон. З приходом колонізаторів асортимент місцевих ласощів значно розширився, а вплив ПАР, на думку більшості гостей країни, прикрасив місцеву кухню. Сучасний раціон мешканців Намібії – це не лише смажена сарана та жаби (як було кілька десятків років тому), а безліч м'ясних та рибних страв із пряними, кисло-солодкими (фруктовими) соусами та підливами.

Гарніром практично до всього виступає маїс – добре відома європейцям та американцям кукурудзяна каша.

У місцевих ресторанах можна замовити європейські страви, фастфуд або автентичні ласощі на кшталт шашлику з крокодила, друеворсу та ландьягера (місцеві ковбаси), боботі (м'ясна запіканка), шакалаки (гострий, пряний салат з овочів) та безлічі інших цікавих страв.

Ціни на житло

У Намібії відносно дешева нерухомість. Гості цієї екзотичної країни можуть оселитися у самому центрі столиці приблизно за 340$ на місяць за однокімнатну квартиру. Десь на околиці міста цілком реально зняти "однушку" на 60-70$ дешевше.

У дешевому готелі можна зняти номер за 60-70$ на день з одного постояльця. Щодо купівлі житлової нерухомості – це не така вже дорога справа. Цінники 1 м² квартир у центральних районах великих міст Намібії (включаючи столицю – місто Віндхук) стартують з 590$. Аналогічне житло на околиці обійдеться на 100$ за 1 м² дешевше.

Наприклад, кімнатна квартира без ремонту площею 35 м² в центрі буде коштувати 17 500$, а за таке ж житло ближче до межі міста достатньо заплатити 14 000$.

Рівень безпеки

Намібія вважається одним із найбезпечніших і спокійніших африканських регіонів. Туристи тут дуже рідко мають якісь неприємності. Усі казуси зводяться до дрібних крадіжок чи спроб обдурити під час покупок на ринках. Тим не менш, не варто нехтувати базовими правилами безпеки: залишати цінні речі без нагляду, носити із собою надто велику суму готівки, а також намагатися поміняти валюту на місцеві гроші у приватних мінял.

Рухатися по всій території країни можна вільно, виняток становлять лише зони двох алмазообробних заводів. Там не можна не тільки перебувати, а й піднімати щось із землі.

У деяких регіонах спостерігаються спалахи малярії, тому профілактика цієї хвороби вкрай бажана для всіх, хто прибуває до Намібії.

Заборони

Туристи почуваються досить спокійно та вільно у Намібії. Тим не менш, існують табу, які обов'язково слід виконувати.

Категорично заборонено купатися в не облаштованих місцях прісних водойм, інакше можна підхопити шистоматоз (інфекцію) і навіть зазнати атаки крокодилів.

Полювати без ліцензії не можна, а за спробу привласнити трофей, здобутий у незаконний спосіб, туристові може загрожувати в'язниця. Отримати дозвіл на вивезення трофеїв можна у Департаменті з охорони живої природи.

Вирушаючи на екскурсію, бажано мати при собі сироватку від укусу змії та скорпіона. Гіди не вимагають обов'язково запасатися подібними ліками, але рекомендують брати їх у поїздки заради власної безпеки.

Інфраструктура

Намібія може похвалитися досить непоганим зовнішнім та внутрішнім транспортним сполученням. Тут досить розгалужена мережа залізниць, щоправда, більшість шляхів було прокладено ще в колоніальний період.

Сьогодні залізничний транспорт, що з'єднує всі великі міста країни, перевозить переважно вантажі. Туристи та місцеві жителі бажають їздити автобусами.

У країні досить хороша дорожня мережа (понад 65 тис. км), можна без проблем дістатися будь-якого міста, села та дрібного селища. Всі великі автомагістралі мають гарне асфальтоване покриття, дорогам майже не зустрічаються ями та вибоїни. Автомобільний рух тут лівосторонній.

У столиці та всіх великих містах є аеропорти, переміщатися з одного регіону Намібії до іншого, а також до інших країн можна повітрям. Основний місцевий перевізник, Air Namibia, здійснює внутрішні та міжнародні рейси. Країною також літають літаки багатьох дрібних місцевих фірм.

Волфіш-Бей – основний порт Намібії, тут швартуються пасажирські та вантажні судна, а поблизу знаходиться рибальський флот.

Культура

Культура Намібії – дивовижний мікс африканських та європейських традицій. Місцеві люди дуже доброзичливо ставляться до приїжджих. Їм дають можливість перейнятися місцевим колоритом, спробувати національні ласощі і навіть приміряти на себе життя корінного населення даного африканського регіону.

Оскільки багато хто сповідує християнство, в Намібії не виникає чвар на релігійному ґрунті. До тих, хто дотримується протестантської віри, або є шанувальником старовинних анімалістичних (тварини) культів, ставляться терпимо і спокійно.

Більшість мешканців Намібії пишаються своєю країною та її незалежністю, це помітно у всьому, навіть у випадковій п'ятихвилинній розмові на вулиці. Якщо запитати у перехожого, що подивитися в Намібії, можна слухати розповідь про цікаві локації як мінімум пів години.

У країні багато державних та неофіційних свят, місцеві люди люблять веселитися, влаштовувати танці з піснями та іншими розвагами. Щорічно навесні відбувається одна з найяскравіших подій – карнавал Віндхуке.

Пам'ятки

У Намібії так багато різноманітних цікавинок, що перш ніж складати туристичний маршрут, потрібно визначитися з тим, що найбільше хочеться побачити. Як правило, туристи відвідують такі локації:

1. Національний парк Етоша – заповідник, відомий у всьому світі тим, що в ньому досі водяться чорні носороги та багато інших видів диких тварин, що зникають. Він знаходиться на північному заході країни та доступний для відвідування у складі екскурсійних груп.
2. Примарне місто Колманскоп в пустелі Наміб. Історія цього покинутого поселення гранично проста і не фантастична. На початку минулого століття вихідці з Німеччини збудували в Намібії містечко біля багатої алмазної копальні. До середини 50-х років алмазів тут більше не залишилося, мешканці покинули місцевість і місто залишилося порожнім. Сьогодні він має трохи таємничий, а подекуди й моторошний вигляд.
3. Берег Скелетів. Таку похмуру назву має північний берег Намібії поблизу гирла річки Кунене до Свакопмунда. Для мореплавців дана зона дуже небезпечна, оскільки тут майже завжди густий туман та сильний прибій, а течії постійно змінюють напрямок. Тут розбилася не одна сотня кораблів, залишки яких можна побачити на піщаних дюнах серед скель. Поруч знаходяться всесвітньо відомі Ревові Дюни (на Террас-Бей). При певній силі (і напрямку) вітру вони видають звук, схожий на рев двигуна літака.

Тим, хто хоче побачити життя первісного племені, можна пошукати місцевого гіда, який влаштує екскурсію до народу хімба (попередньо домовившись із їхнім вождем). Любителям незвичайних природних пейзажів сподобається Сендвіч Харбор – "місце зустрічі" піщаних дюн з водами Атлантичного океану.