Київ

Київ – не лише столиця, а й найбільше місто України, розташоване в її центральній частині на березі річки Дніпро (самої великої "водної артерії" України). Це один з найзеленіших мегаполісів у світі, незважаючи на густонаселеність. Більшу частину його території займають усілякі парки, сквери, клумби та інші куточки природи. Цікаво, що саме звідси починалася історія стародавньої держави Київська Русь, яка стала колискою сучасної України.

Місце, де сьогодні знаходиться українська столиця, було заселене з давніх часів. Історики встановили, що першими, хто став жити на даній території, були племена східних слов'ян, які звали себе полянами.

Київ є економічним, культурним та адміністративним центром української держави, за чисельністю населення він займає сьоме місце в Європі, але кількість постійних столичних жителів з кожним роком зростає.

З розпадом СРСР в 1991 році місто набуло статусу столиці незалежної держави і стало найбільш значущою та важливою частиною України. Воно займає площу 871 км², максимальна довжина української столиці з півночі на південь становить 50 км, а із заходу на схід – 56 км.

Для Києва характерний помірний континентальний тип клімату, який за останні кілька років став все більше схожим на морський. Зима тут відносно м'яка, як правило, тримається -5-7ºС, літо тепле і не особливо вологе із середнім температурним показником +20-25ºС. Найхолодніший місяць року – січень, а найбільш спекотний – серпень.

Територія української столиці переважно рівнинна, Лівобережжя розташоване на Придніпровській низині, а північна частина Правобережжя – на Поліській низині. Південну частину правого берега займає Придніпровська височина. Сильних перепадів висот або інших рельєфних надмірностей у Києві немає. Велика частина Лівобережжя, а також Теличка й Оболонь (на правому березі) намиті штучно, щоб уникнути затоплень або повеней на низинних територіях. Деяка частина київських схилів укріплена бетонними плитами – це запобігає зсувам і робить місто абсолютно безпечним і захищеним від негативних природних явищ. 

На північ від української столиці побудовано Київське водосховище, яке місцеві жителі звуть "Київським морем". На ньому зведені греблі, які є частиною міської ГЕС.

Оскільки Київ стоїть на обох берегах Дніпра, річка ніби ділить його навпіл. Місто має дев'ять адміністративних районів, з яких шість знаходяться на правому березі, а три – на лівому. Місцеві охрестили Київ Правобережним та Лівобережним. На правому Дніпровському березі розташувалися райони:

• Солом'янський;
• Голосіївський;
• Оболонський;
• Святошинський;
• Подільський;
• Шевченківський.

Ліворуч від Дніпра знаходяться столичні райони:

• Деснянський;
• Дарницький;
• Дніпровський.

Між усіма адміністративними одиницями налагоджено відмінне транспортне сполучення, так що у жителів міста і туристів не виникає проблем з переміщенням по місту. Оскільки Київ – столиця України, він має особливий правовий статус і не належить до Київської області, а вважається обласним центром і, при цьому, самостійною територіальною одиницею. 

Транспортне сполучення Києва одне з найкращих в Україні та навіть у Європі. На території міста діє чотири аеропорти (два з них – міжнародні), а отже, потрапити до міста або з нього можна повітрям, купивши квиток на літак у касі або на сайті авіаперевізників. Авіаквитки також продаються у спеціальних авіакасах, розташованих у різних частинах Києва. До більшості європейських столиць з Києва відправляються прямі рейси (без пересадок).

Столиця України вважається одним із найбільших залізничних вузлів держави. Щодня курсують потяги країною та за кордон із п'яти залізничних вокзалів. Ціна квитків залежить від тривалості маршруту та від типу поїзда (швидкісний чи звичайний). Авіаквитки, залізничні та квитки на автобус можна бронювати купувати заздалегідь через сайт skybooking.ua.

У Києві діє річковий вокзал, збудований у 1953-1961 рр., та два міжнародні аеропорти – Бориспіль і Жуляни. Сьогодні на річковому вокзалі постійно курсують річкові трамвайчики які здійснюють прогулянки мешканців та гостей столиці вздовж узбережжя Дніпра. А у вечірній час працюють аквадискотеки на прогулянкових кораблях.

Київ має розвинену інфраструктуру громадського транспорту. Столичний громадський транспорт – складається з автобусів, трамваїв, тролейбусів, маршрутних таксі, метро та електричок. Завдяки розвиненій інфраструктурі дістатися будь-якої частини міста можна за лічені хвилини. У місті працюють служби таксі та прокат автомобілів, але через затори в центрі міста переміщатися на автотранспорті не завжди виходить швидко.

У Києві досить безпечно вдень і навіть вночі. Міська поліція суворо контролює дотримання порядку і по можливості запобігає порушенням закону. Як і в будь-якому людному місці, тут є кишенькові злодюжки, так що документи і великі суми грошей все ж краще зберігати в готелі або іншому надійному місці. Банківські карти і телефон бажано тримати не в задній кишені штанів або іншому легкодоступному місці, а там, де їх наявність легко контролювати.

Небажано гуляти вночі по міських околицях (до того ж, там немає цікавих туристичних об'єктів), оскільки там вище всього ймовірність потрапити в неприємну ситуацію і бути обкраденим. Що до центру міста, там абсолютно безпечно, а ще дуже красиво і приємно гуляти, оглядати пам'ятки, займатися шопінгом і як-небудь інакше проводити час.

Цінники в Києві трохи вищі, ніж в інших українських містах, але набагато нижчі, ніж в інших європейських столицях. Ціна квитка в маршрутному автобусі 0,5$, а в електричці – 0,3$. Для прикладу, буханець хліба коштує 0,5-1$, а 1 літр фермерського молока можна придбати за 0,8$. Ціни на ринку і в мережевих магазинах приблизно однакові. Здешевити покупки можна, якщо шукати акційні товари.

Цінники на оренду житла в українській столиці стартують з 33$ на добу (квартира в спальному районі або недорогий готель), вартість не залежить від сезону, хоча влітку наплив туристів більше, так що й зняти кімнату, ліжко-місце або квартиру буде складніше та дорожче. Купівля столичної житлової нерухомості – завдання не з дешевих. Втім, у порівнянні з Лондоном або Афінами, квартири в Києві не такі вже дорогі.

Київ – найбільш густонаселене місто України (друге місце займає Харків). На його території проживає близько 3 млн осіб, причому, дана цифра постійно зростає. Якщо в 2015 р. в Києві жило близько 7% населення України, то сьогодні цей показник зріс майже до 9%.

Переважна більшість корінних киян – українці, їх у загальній чисельності жителів міста 82%, решта 18% – це росіяни, євреї, поляки, білоруси, татари, грузини, молдавани і вірмени. Трохи більше половини (64%) столичних жителів – православні. Також є католики, мусульмани, іудеї і навіть буддисти.

Найбільше людей живе у трьох київських районах: Деснянському, Дніпровському та Святошинському. Цікаво, що тільки половина населення – корінні кияни, решта приїхали з сіл і міст України. Щодо мігрантів з інших країн, їх не так вже й багато.

Серед столичних жителів приблизно однакова кількість чоловіків і жінок, але на частку представниць слабкої статі припадає 51,5% (48,5% – чоловіки). Середній вік жителя Києва – 41 рік. Постійне зростання чисельності жителів міста – це результат припливу людей з інших регіонів країни, народжуваність в Києві досить низька.

Київ – старовинне місто, яке заслужено вважається "колискою слов'янської культури". У своїй переважній більшості, сучасні столичні жителі – спокійні, доброзичливі люди, що з розумінням ставляться до культури і традицій жителів інших держав.

Більшість киян відмінно знайомі з легендою заснування міста і з задоволенням перекажуть її будь-кому, хто про це запитає. Творцями української столиці (а заодно її першими жителями) ніби як були три брати: Кий (на честь нього названо місто), Щек і Хорив, а також їх сестра Либідь.

У київських ресторанах, кафе, піцеріях та інших подібних місцях прийнято давати чайові. За замовчуванням вони не включені в рахунок, більш того, чітких розцінок на "подяку від клієнтів" немає. Найкраще залишити такі ж чайові, як і в будь-якій європейській столиці – 10% від суми чека.

Київ – надзвичайно зелене, затишне місто, що рясніє парками і скверами (127 парків і півтисячі скверів). Особливої уваги (і відвідування) заслуговують:

1. Маріїнський парк. Знаходиться навпроти однойменного палацу і будівлі Верховної Ради. Його впору вважати ідеальним місцем для літнього відпочинку. Тут панує приємна прохолода і півтінь, а ще є маса лавочок, на які можна присісти, щоб перепочити.
2. Хрещатий парк розташований біля Європейської площі і вважається улюбленим місцем відвідування гостей міста. Він затишно розтягнувся вздовж схилів річки Дніпро і зайняв, ні багато ні мало, 12 га.
3. Парк Феофанія порадує мальовничими видами на Свято-Пантелеймонівський монастир і озера. Тут є кілька цілющих джерел і купальня (відкрита упродовж усього року). Цей зелений куточок знаходиться в Голосіївському районі міста

Київ – не тільки адміністративний, а й культурний центр Української держави, справжній рай для книголюбів і тих, хто обожнює відвідувати музеї. У місті більше 10 бібліотек, серед яких п'ять відкриті не тільки для жителів країни. Найбільший інтерес викликають:

1. Національна бібліотека України ім. Вернадського зберігає понад 15 млн книг, журналів і документів. Щодня в її стінах буває до 1000 відвідувачів.
2. Центральна спеціалізована бібліотека для сліпих допомагає відкривати світ мистецтва, поезії, історії та літератури для сліпих та людей з поганим зором.

В українській столиці відкрито музей Булгакова, Національний музей історії, музей Однієї Вулиці та Пирогово – музей архітектури та побуту під відкритим небом. Тим, хто не встигає оглянути місто цілком, варто побувати в парку "Київ у мініатюрі" (він теж належить до музеїв).

Театралам у Києві не доведеться нудьгувати. Швидше навпаки, буде дуже складно визначитися серед великої кількості цікавих місць, у яких хотілося б побувати. Національний театр ім. Івана Франка, Київський академічний театр ляльок, або театр оперети, в якому з 2004 р. працює камерна сцена під назвою "Театр у фойє". І, звичайно, не можна обійти увагою Національну філармонію України та Національну оперу України ім. Тараса Шевченка. В українській столиці налічується трохи менше 50 театрів, тому туристам є з чого вибрати і куди сходити.

Кількість київських пам'яток обчислюється не одиницями, а десятками (якщо не сотнями). Музеї, парки, пам'ятники і храми, а також мальовничі вулиці – все це вражає туристів і змушує знову сісти на літак, поїзд або автобус і повернутися до дивовижних красот української столиці. Тим, у кого буквально "очі розбігаються" від усіх цікавинок, варто побувати в таких місцях:

1. Києво-Печерська лавра – найдавніший монастир не тільки України, а й Європи, а ще "візитна картка Києва". Він зарахований до списку ЮНЕСКО і охороняється законом. Монастир заснований в 1051 р. Він неодноразово спалювався і руйнувався, але немов фантастичний птах фенікс, знову повставав з небуття
2. Батьківщина-мати – найвідоміший пам'ятник Києва та всієї України. Він встановлений в 1981 р. і є символом міста. Висота скульптури трохи більше 100 м, на ній розташовано кілька оглядових майданчиків, з яких відкривається чудовий вид на місто Кия.
3. Київський фунікулер заслуговує на те, щоб хоча б раз на ньому покататися. Його запустили в 1905 р., щоб спростити підйом на Володимирську гірку.
4. НСК "Олімпійський", що раніше звався стадіоном Троцького був площадкою для матчів УЄФА та ЄВРО-2012. Комплекс має значні розміри і напевно вразить любителів спорту

І, звичайно, неодмінно потрібно прогулятися по Хрещатику – головній вулиці Києва, а також побувати на Майдані Незалежності, який звуть "серцем столиці".

У столиці України майже вісім десятків вищих навчальних закладів, які випускають бакалаврів та магістрів за різними спеціальностями. У вишах країни навчаються не тільки українські громадяни, а й чимало іноземців.

Серед лідерів сфери освіти такі заклади:

1. Київський Національний університет ім. Шевченка, заснований в позаминулому столітті і вважається найбільшим освітнім центром України. Виш має автономний дослідницький статус.
2. Київський університет ім. Бориса Грінченка, заснований в 1884 р. разом з утворенням перших учительських курсів. Пізніше замість них розпочав роботу педагогічний університет
3. Національний економічний інститут ім. Гетьмана з'явився замість перших столичних економічних курсів і сьогодні є найбільшою установою з підготовки фахівців економічного профілю (бухгалтерів, фінансистів, економістів та ін.).

Тим, хто цікавиться мовами і збирається пов'язати з ними професійну діяльність, варто звернути увагу на Київський лінгвістичний інститут, а майбутнім архітекторам або інженерам варто подавати документи до Національного університету архітектури та будівництва.

1. Екстрена оперативна служба: 112
2. Поліція: 102
3. Пожежна служба: 101
4. Медична допомога: 103
5. Аварійна газова служба: 104