Стан українських доріг-2025: що покращили, а що ні

Українські дороги завжди були "відрадою" обговорень серед мандрівників: чи то міжміський переїзд, чи то подорож до села — майже завжди з’являється питання: "А чи їхати цією трасою?" У 2025 році в інфраструктурі відбуваються зміни. Але чи достатні? Давайте розбиратись, що вдалося зробити, а що — лишень косметично підлатати.

Що реально покращили

1. Капітальні ремонти ключових трас. Дорога М-09 "Тернопіль — Львів — Рава Руська" входить у стратегічні проєкти, зокрема з ЄБРР, і вже піддається капітальному ремонту. Це ділянка, що веде до Західного кордону й має велике значення як транспортний коридор між Україною та ЄС.

У Полтавській громаді за 2025 рік виконали ремонт понад 100 тис. квадратних метрів покриття — це близько 14,8 км доріг. Частина — капітальний ремонт, частина — поточний ямковий ремонт.
Також оголошено, що М-07 (Київ — Ковель — Ягодин), особливо ділянки, що ведуть до пунктів пропуску, включається у плани капітального оновлення.

2. Масштабні закупівлі й ремонти у містах. У Києві через систему прозорих закупівель (Prozorro) комунальні служби активно проводять ремонтні роботи: сотні договорів на оновлення доріг, ямковий ремонт, заміну покриття й утримання мережі.

У місцевих громадах (як, наприклад, Полтавщина) інвестори, зокрема приватні компанії, долучаються до реконструкцій доріг місцевого значення — польові шляхи, під’їзди до сіл тощо.

3. Передзимове обстеження та моніторинг. Щороку перед холодним сезоном державні служби запускають перевірку доріг державного значення: перевіряють проїжджу частину, узбіччя, тротуари, стан світлотехніки й знаків, аварійні ділянки. Це робиться, щоб вчасно усунути слабкі місця до настання морозів.

4. Поява ідеї платних доріг. У 2025 році в Україні активно обговорюють запровадження платних ділянок доріг. Ідея — щоб ділити витрати на утримання та ремонт із користувачами. Це могло б стимулювати кращу якість доріг на тих маршрутах, де буде платна модель.

Що лишається "латкою на латці"

1. Непослідовність підходів і великі пробіли між капремонтами. Декілька дільниць, що були відремонтовані нещодавно, вже з’являються з новими тріщинами чи ямами. Ключова причина — недостатня глибина ремонту (лише поверхні) або низька якість матеріалів.

2. Брак капітального ремонту на багатьох трасах. Хоча деякі магістралі отримали увагу, більшість доріг державного значення ще залишаються в незадовільному стані. Наприклад, на М-07 ремонт ще обмежений лише найближчими до кордону ділянками, тоді як на інших сегментах автошлях може мати десятилітні ушкодження.

3. Фінансова нестабільність і затримки з фінансуванням. Часто роботи затримуються через недостатньо або запізніло закладене фінансування. Проєкти капремонту мостів чи штучних споруд затягуються, бо бюджет не готовий покрити всі витрати.

4. Недостатній ремонт доріг місцевого значення та під’їздів до сіл. Велика частина бюджету й уваги залишається на дорогах державного значення. Місцеві дороги, під’їзди до населених пунктів, польові шляхи залишаються в занедбаному стані — їх або фарбують, або роблять легкий "латочний" ремонт без капітального оновлення.

5. Нерівномірність між регіонами. У багатьох регіонах, особливо на сході або в центральних областях, покриття гірше, ніж у регіонах, де є великий економічний тиск чи стратегічне значення (наприклад, траси до кордону). Де ремонт запущено — часто змінюється якість і частота робіт.

6. Проблеми під час ремонту: корки, об’їзди, незручності для водіїв. Поки ремонт триває, водії стикаються з великими заторами, об’їздами та незручностями. Часто на дорогах встановлюють тимчасове покриття або використовують крайні смуги, що додатково "ламко" впливає на швидкість та комфорт руху.

Стан українських доріг у 2025 році — це мікс прогресу і викликів. Декілька стратегічних трас отримують капітальний ремонт і модернізацію. Міста інвестують у внутрішню мережу, а служби запускали системи моніторингу та передзимового обстеження. Але більша частина мережі доріг ще вразлива до руйнувань, фінансових затримок і неякісного латання.

Як результат, для переїздів часто обирають маршрути з кращим покриттям або обходять "вбиті" ділянки. І поки держава та громади не "дістануть руки" до капітального ремонту масштабно й системно — багато доріг залишаться "латкою на латці".