Республіка Індонезія

Розташування

Розташовується по обидва боки від екватора на Малайському архіпелазі та у західних районах острова Нова Гвінея, на якому межує з Папуа-Новою Гвінеєю. На острові Калімантан сусідить з Малайзією, на Тиморі – зі Східним Тимором. Омивається водами Тихого та Індійського океанів.

Острови Індонезії оточені кораловими рифами та мілинами. На них знаходиться велика кількість гір вулканічного походження, вкритих лісами. Ландшафт Калімантана має горбисту структуру з висотами трохи більше 1,7 тис. м. Найвищий пік острова – гора Кінабалу (4,12 км). На інших островах максимальні висоти – не більше 300 м.

Територія покрита щільною мережею рік, вони повноводні цілий рік. Найдовші знаходяться на острові Калімантан – це Капуас, Махакам і Баріто завдовжки 1,14 тис, 920 і 900 кілометр відповідно. У горах річки утворюють водоспади та пороги. Найбільше у світі озеро Тоба площею 1,14 тис. км² та глибиною понад 500 м має вулканічне походження.

Країна знаходиться в екваторіальному кліматичному поясі, тут спекотно цілий рік. Середня температура коливається від +23°C до +31°C. На висотах від 0,6 км спостерігається більш помірна температура повітря.

Структура населення

Більшість населення належить до австронезійських народів. У східних регіонах, зокрема на островах Нової Гвінеї, проживають представники меланезійської групи, переважно папуаси.

Розподіл мешканців Індонезії за національним складом:

• 40% – яванці;
• 15% – сунданці;
• 4% – мадурці;
• 3% – мінангкабау;
• 2,5% – бутиси;
• 2% – китайці;
• решта населення – меланезійські народності.

Частка молоді, як і в інших країнах, що розвиваються, висока, середній вік громадян оцінюється в 31 рік. На дітей до 15 років припадає 23,3% населення, від 15 до 65 років – 70,7%, понад 65 років – 6%.

Державною мовою є індонезійська. Нею розмовляють близько 60% жителів, однак у повсякденному житті користуються близько 12-20% громадян, бажаючи спілкуватися на одній з численних місцевих мов. Більшість населення є двомовною.

Понад 88% віруючих дотримуються ісламу, 5,7% – протестантизму та 3% – католицизму. Прихильники індуїзму становлять 2%, конфуціанці та буддисти – 1%. Корінне населення найменш цивілізованих районів практикує різні форми язичництва.

Віза

Українцям для подорожей до Індонезії терміном до одного місяця візу оформляти не потрібно. Обов'язковою вимогою для осіб, які відвідують країну з туристичними цілями, є наявність авіаквитка на зворотний рейс або документ з підтвердженням його резервування. Додатково перевіряються банківська виписка про рух коштів на рахунку за останній квартал та ваучер про бронювання готелю.

Рівень життя

Розмір середньої зарплати індонезійця сягає 838$, мінімальна коливається залежно від регіону та становить 125-313$. Максимальні доходи працюючих громадян – від 3755$ та вище. Сума реального прожиткового мінімуму становить для однієї людини та сім'ї з дітьми 449$ та 1571$ відповідно. Рівень безробіття оцінюється в 5,5%, за цим показником Індонезія посідає 60 місце у світі.

З 2014 р. у країні функціонує національна система медичного страхування JKN. Послуги за нею представляють державні та приватні оператори. Оформили страховку близько 100 млн осіб або 36% населення.

Ціни

Відпочинок та проживання в Індонезії можна вважати доступними в ціновому відношенні – обсяг витрат туриста в цій країні вдвічі менший, ніж у США. Середня вартість деяких продуктів харчування: філе з курки – 3,3$ за кілограм, яловичина – 8,28$, яблука – 2,51$, півтора літри бутильованої води – 45 центів. Обід у хорошому ресторані на дві персони коштуватиме 40$, любителі МакДональдса можуть перекусити за 3,46$, у дешевому кафе – 1,73$.

Джинси та сукню можна придбати в середньому за 37,91$ та 26,52$ відповідно, ціна шкіряного взуття – $62,73, спортивного – 70,27$. Купівля квитка на автобус по місту – всього 35 центів, місячний проїзний – 13,83$, таксі – 40 центів за кожен км.

Кухня

Індонезійська кухня тривалий період перебувала під впливом кулінарних традицій інших країн – Китаю, Індії, європейських та арабських країн. У більшості регіонів спостерігається перевага рослинних продуктів, проте часто у меню є м'ясо і риба. Дуже популярні спеції, вони поширені повсюдно.

Знамениті національні страви Індонезії: абон – обсмажені у кокосовому молоці шматочки м'яса, курки та риби; гострий суп з локшиною лаксу; пиріг мартабак з різноманітною начинкою та салат з тофу з рисом кетопрак. Жителі Суматри дуже люблять міцний чай те-талуа, який перемішується з яєчним жовтком.

Ціни на житло

Найдешевший варіант проживання в Індонезії для туристів – у бюджетному готелі. Вартість за добу становить у середньому 12$. Більш комфортні умови в готелі середнього рівня коштуватимуть 41$ за добу, а номер п'ятизіркового класу – вже 260$.

Якщо вибирати оренду індивідуального житла, то найбільш доступними є "однушки", що знаходяться за межами центру міста – близько 165$. За поселення у престижному районі доведеться заплатити 266$. Проживання у квартирі з двох чи трьох кімнат у будинках на центральних вулицях міста коштує 624$, в інших районах – 381$. Купити житлову нерухомість можна за 1590$ та 850$ за квадрат відповідно.

Рівень безпеки

Індонезія вважається помірно безпечною країною для відвідування. За рік у ній скоюються в середньому 247 тис. злочинів – 90 на кожні 100 тис. громадян. Це досить низький показник. Наприклад, в Україні він досягає 1100. Рівень злочинності в Індонезії нижчий, ніж в Україні, у 12 разів.

Забезпеченням охорони правопорядку в країні займаються 579 тис. поліцейських – по 272 на 100 тис. осіб. Туристам при відвідуванні Індонезії правоохоронці рекомендують з метою безпеки замовляти таксі лише у надійних операторів – Silverbird, Express або Bluebird, і самостійно не користуватися автотранспортом.

Заборони

Обмеження, що накладаються на населення і гостей країни, пов'язані переважно з заборонами релігійного характеру. Індонезія – мусульманська країна, тому слід виявляти обережність у поведінці, особливо під час святкування Рамадану. Найжорсткіші вимоги – у провінції Ачех, де заборонено азартні ігри, вживання алкоголю та позашлюбні зв'язки.

Основні обмеження в Індонезії:

1. Під час Рамадану не можна одягатися нескромно, не рекомендується вживати їжу, воду і курити вдень прямо на вулиці. Це правило не є абсолютним, але його дотримання допоможе уникнути непорозумінь.
2. У балійський Новий рік не дозволяється виходити з дому, а також залишати світло увімкненим, не можна шуміти.
3. Азартні ігри – поза законом.
4. Не дозволено перебувати без паспорта на вулиці.
5. Заборонено купівлю та продаж тигрів або сувенірів з них.

Інфраструктура

З урахуванням розташування країни на архіпелазі, інфраструктура морського транспорту є для неї найважливішою. Індонезія займає п'яте місце у світі за довжиною внутрішніх водних маршрутів. Найбільші порти розташовані у п'яти містах, налічуються 17 великих пасажирських суден. Річковий транспорт займає значну частку перевезень у Калімантані.

Країна знаходиться на 35-му місці за рівнем розвиненості залізничного сполучення та на 14-му за сукупною довжиною автошляхів. Найкраща якість автомобільних магістралей – на Яві. Громадський транспорт переважно представлений автобусами та моторикшами. Єдиний метрополітен – у Джакарті.

В Індонезії функціонують 684 аеропорти для літаків (асфальтованих – 171) та 64 – для гелікоптерів. Зареєстровано 49 авіакомпаній, що здійснюють пасажирські перевезення з різною спеціалізацією. Наприклад, великий оператор Aviastar займається лише внутрішніми лініями, а чартерні авіарейси та подорожі в рамках авіатурів забезпечують Pelita Air Service та Indonesia Air.

Для того, щоб заощадити, можна купити квиток у компанії- лоукостера, такого, як Citilink. Група Deraya Air Taxi пропонує послуги місцевих авіаперельотів за прямими маршрутами: це дозволяє дістатися до пункту призначення без пересадок.

Культура

Індонезійська культура багатонаціональна. У давнину через країну проходили торгові шляхи, що пов'язують далекосхідні та південноазіатські регіони. У зв'язку з цим культура перебувала по черзі під впливом буддизму, конфуціанства, ісламу, індуїзму та християнства.

У різні періоди історії свій внесок у її розвиток зробили індійці, китайці, жителі арабських та європейських країн. Так, у традиційних танцях на Балі простежується тематика періодів буддизму та індуїзму. Ісламські канони архітектури та мистецтва втілені в історичних пам'ятках на Суматрі. Традиційна музика та спортивна майстерність лежали в основі створення бойового мистецтв пенчак-силат. Пісенні традиції Індії поєднуються з малайськими та арабськими, яскравим прикладом чого є стиль дангдут.

У культурному аспекті західний світ привніс багато в індустрію розваг, починаючи з масштабних телешоу та закінчуючи сучасною музикою. У той самий час у низці віддалених районів Індонезії культура корінних народів збереглася у первозданному вигляді разом із ритуалами, звичаями і навіть одягом.

Пам'ятки

Індонезія сповнена дивовижних відкриттів: у ній безліч об'єктів, популярних серед туристів. Головні визначні пам'ятки країни:

1. Національний пам'ятник незалежності на площі Медан у Джакарті. Споруда циклопічної форми заввишки 132 м. Зверху розташовується майданчик з видом на місто та скульптура у вигляді полум'я, покрита справжнім золотом, на що пішло 33 кг коштовного металу.
2. Боробудур – буддійський храмовий комплекс на острові Ява. Побудований у період до XI ст., є місцем для паломництва. Вважається, що дотик до статуї Будди на верхньому ярусі храму принесе щастя.
3. Національний музей заснований в 1778 р. в Джакарті. Будинок у класичному стилі, перед яким розташовується скульптура слона із бронзи. Містить близько 140 тис. експонатів. У Золотій кімнаті демонструються витвори мистецтва з дорогоцінного каміння.
4. Архіпелаг Гілі. Складається із трьох островів, на кожному з яких є будиночки для туристів, басейни та ресторани. Популярний серед дайверів, чому сприяють багата підводна фауна та велика кількість коралових колоній.
5. Гунунг-Батур – вулкан на Балі заввишки 1,7 км. Усередині гірської системи розташоване озеро. Вулкан є активним, іноді тут трапляються підземні поштовхи. Підйом до найвищої точки піку займає близько двох годин.